Британські археологи з'ясували, чому італійські хлібороби кам'яного століття зчищали м'ясо з окремих кісток своїх померлих одноплемінників, котрі вже деякий час пролежали в землі.

Дослідник Джон Робб і його колеги працювали з кістками 22-х неолітичних італийців, переважно дітей. Ці останки були виявлені в середині XX-го століття у сталактитовій печері Скалорія на південному сході країни (Апулія). Разом з кістками в гроті знайшли черепки, кам'яні знаряддя та кістки тварин. Зазвичай місцеві жителі ховали своїх мерців у землі біля будинку чи на околиці поселень. Археологів зацікавило, навіщо давнім мешканцям Тавольєре потрібно було брати окремі частини скелета і відносити їх при цьому за 15-20 кілометрів, аби потім кинути до печери.

Особливості надрізів на кістках з грота Скалорія вказують на те, що з них зрізали м'ясо. Причому робилося це приблизно через дванадцять місяців після первісного поховання: труп довгий час знаходився в землі або в труні, про що говорить відсутність слідів звірячих зубів на кістках.

На думку археологів, зрізування плоті було фінальною частиною тривалого ритуалу. Очищені кістки означали остаточне відділення покійного від світу живих, після чого останки кидалися до печери серед іншого сміття. Швидше за все, це був символічний жест, який вказує на завершення переходу від життя до смерті.

Що ж до вибору самої печери, то тут, здогадується, розмірковуючи,  Робб, важливу роль відігравала схожість між кістками й сталактитами. Повернення останків до цього гроту символізувало відновлення зв'язку між справжніми та кам'яними кістками. Ймовірно, неолітичні (тобто давні) італійці вірили в те, що життєві сили зародилися під землею, - або в те, що через гроти душа переходить в інший світ, розмірковують вчені.