Архітектурний пам'ятник сьогодні служить своєрідним мавзолеєм, в якому покояться видатні особистості країни. Відомий всьому світу Пантеон у Парижі розташований у Латинському кварталі. Загалом ця будівля є визначальною для лівобережної частини французької столиці.

Пантеон має досить чіткі форми і має стилізований коринфський портик. Усипальницею він став не випадково: його архітектурний задум цілком відповідає його призначенню, та й напис на вході свідчить, що вітчизна вдячна великим людям.

Будівництво Пантеону розпочалося в середині XVIII століття за наказом короля Людовіка XV, який таким чином хотів віддячити святій Женев'єві, покровительці Парижа, за його зцілення. Остаточно будівлю було зведено в 1789 році. Головним архітектором і художником став Жак Жармен Суфло, послідовник класицизму. Безумовно, за приклад він використав прообраз діючого Римського Пантеону.

Висота купола Пантеону досягає 120 м, а діаметр - більше двох десятків метрів. Спочатку ця будівля була церквою, та й планувалося у вигляді грецького хреста. Храмовий фронтон величезних розмірів можна було побачити з фасадної сторони. Купол підтримували величезні колони, що стоять окремо, але з часом вони перестали справлятися зі своєю функцією, і їх довелося підперти. Враховуючи, що храм було виконано в класичному стилі, «переробити» його під Пантеон у Парижі після революції було зовсім нескладно.

В результаті більшість розкішних прикрас були прибрані, бічні вікна закладені (сліди цього видно й донині на стінах), через що внутрішній простір став не таким світлим, і дизайн в цілому придбав інше обличчя. Це не дає змогу повною мірою насолодитися задумом архітектора, котрий хотів створити світле й легке приміщення. Будівля стала більш суворою, що в принципі відповідає його нинішньому призначенню.

При виході з Пантеону можна потрапити на площу напівкруглої форми, яка з двох сторін обрамлена двома симетричними будівлями. Між ними - знаменита вулиця Суфло, а вдалині височіє Ейфелева вежа. Про такий зовнішній вигляд подбав архітектор, адже на той час величезну увага при будівництві приділялася гармонійному зв'язку міського середовища з громадськими будівлями. Ефектний простір навколо побудованої церкви - ось до чого прагнув Суфло, створюючи свій шедевр.

Встановлений фізиком Леоном Фуко у 1851 році під самим куполом 67-метровий маятник показав світові, що наша планета обертається насправді. Сьогодні Пантеон у Парижі приваблює мандрівників і туристів тим, що тут встановлена дивно точна (практично до найдрібніших деталей) копія маятника в мініатюрі. Символічна й розташована біля нього статуя єгипетської кішки, ніби якесь уособлення незалежності духу й символ свободи наукової думки, пише Parisweb.

Церква остаточно перетворилася на Пантеон у 1885-му році, коли тут поховали Віктора Гюго. Він, разом з іншими відомими людьми (зокрема, це подружжя Кюрі, Вольтер, Золя), похований у крипті, куди можна потрапити з колишнього вівтаря великими сходами.

Чимало прекрасних панорам Парижа можна побачити з оглядової галереї в куполі Пантеону, куди ведуть більш ніж дві сотні сходинок. Підйом і спуск по ній може втомити і, щоб відпочити після такої прогулянки, можна відвідати Люксембурзький сад. Там дуже багато зручних стільців, лавок і альтанок, і, на щастя, розташований він зовсім поруч.

Щоб мінімізувати кількість помилок, витримується тривалий час між відходом із життя та похованням у Пантеоні. Так, останнім тут був похований Дюма, і це сталося в 2002-му році. Тобто, через 132 роки після його смерті.

Загальне враження від Пантеону, незважаючи на його численні модифікації і перебудови, залишається незабутнім. У будівлі якась ірраціональна відстороненість від марнотратного сучасного життя. Вона постає справді монументальною і божественно величною. Архітектор зумів досягти готичної легкості, обрамленою класичною оболонкою.