1. 1.             Визначення проблеми, яку буде розв’язано шляхом державного регулювання 

Зміни і доповнення до Необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 № 193, зареєстрованим Міністерством юстиції України 08.09.2004 за № 1112/9711, розроблено відповідно до статті 8 Закону України “Про поховання та похоронну справу” з метою врегулювання питань доставки тіл померлих до бюро судово-медичної експертизи, моргів або патолого-анатомічних центрів (бюро); визначення переліку послуг, які надаються тілам померлих патологоанатомічними центрами (бюро, відділеннями закладів охорони здоров’я) та не є ритуальними; а також уточнення виду інформації, яка є конфіденційною та не може розголошуватись посадовими особами, що задіяні у встановленні та реєстрації факту настання смерті людини.

Пунктами 19, 20 діючої редакції Необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 № 193 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 08.09.2004 за № 1112/9711, передбачено, що організація поховання одиноких громадян, осіб без певного місця проживання, осіб, від поховання яких відмовилися рідні, знайдених, невпізнаних трупів, у разі відсутності родичів або осіб чи установ, які можуть взяти на себе організацію поховання, покладається на ритуальні служби згідно з замовленням медичних закладів за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів. Поховання зазначених осіб проводиться з відома органів внутрішніх справ. Доставка в морг для встановлення причин смерті цієї категорії осіб здійснюється органами внутрішніх справ.

Разом з тим, Міністерство внутрішніх справ України неодноразово висловлювало свою категоричну позицію щодо необхідності усунення цієї норми в зв’язку з тим, що Законом України “Про міліцію” або будь-яким іншим діючим законодавчим актом не передбачена компетенція органів внутрішніх справ щодо здійснення транспортування тіл померлих. Разом з тим ст. 16 Закону України “Про поховання та похоронну справу” визначено, що поховання цих категорій померлих здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.

Крім того, пунктом 5 Порядку взаємодії між органами внутрішніх справ, закладами охорони здоров’я та прокуратури України при встановленні факту смерті людини, затвердженого наказом МВС України, МОЗ України, Генпрокуратури України від 28.11.2012 № 1095/955/119, зареєстрованим в Мін’юсті України 18.12.2012 за № 2106/22418, передбачено, що трупи людей з ознаками насильницької смерті або підозри на таку, смерть яких настала поза місцем їх проживання, особу яких не встановлено, а також віком до 60 років, які померли за місцем проживання, за відсутності диспансерного спостереження за хворим, обов’язково направляються для проведення судово-медичної експертизи.

Разом з тим, діючі вимоги з доставки тіл померлих осіб в морг для встановлення причин смерті регламентують лише окрему категорію громадян, що призводить до непрозорості застосування законодавства та створює підґрунтя для можливих зловживань під час перевезення тіл померлих у морг, надання постмортальних послуг з підготовки тіла померлого до поховання та поширення конфіденційної інформації про померлого.

Враховуючи зазначене, а також з метою забезпечення можливості доставки тіл померлих до бюро судово-медичної експертизи, моргів або патолого-анатомічних центрів незалежно від їх соціального становища, включаючи доставку померлих родичів малозабезпечених та незахищених верств населення, пропонується внести зміни до п. 20 Переліку, відповідно до яких транспортування до бюро судово-медичної експертизи тіл померлих з ознаками насильницької смерті чи за наявності підозри на таку, трупів людей, особу яких не встановлено, смерть яких настала поза місцем їх проживання або осіб віком до 60 років, які померли за місцем проживання за відсутності диспансерного спостереження за хворим, а також доставка одиноких громадян, осіб без певного місця проживання, осіб, від поховання яких відмовилися рідні, знайдених, невпізнаних трупів до бюро судово-медичної експертизи, моргів або патолого-анатомічних центрів (бюро) забезпечується органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Друга проблема, яку пропонується вирішити шляхом внесення відповідних змін, пов’язана з тим, що положеннями діючої редакції Переліку не визначено перелік медичних послуг, які надаються тілам померлих, проте не є ритуальними. Разом з тим, останнім часом до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства надходять численні звернення від суб’єктів господарювання різних форм власності у галузі поховання та громадських організацій – асоціацій у галузі поховання стосовно необхідності уточнення неналежності постмортальних послуг до ритуальних з метою уникнення можливості їх надання підприємствами, що не мають відповідної медичної кваліфікації, яка б дозволяла їх надання. Ця пропозиція була підтримана Міністерством охорони здоров’я під час проведення відповідних узгоджувальних нарад.

Водночас, з метою усунення корупційних схем при “боротьбі за замовника”, пов’язаних з неправомірними діями посадових осіб відділів державної реєстрації актів цивільного стану, органів внутрішніх справ та закладів охорони здоров’я, які передають інформацію про померлих осіб окремим учасникам регіональних ринків ритуальних послуг Перелік доповнено положенням щодо відповідальності за розголошення посадовими особами органів внутрішніх справ, закладів охорони здоров’я та прокуратури України, відділів державної реєстрації актів цивільного стану конфіденційної інформації про адреси та телефонні номери родичів померлої особи, виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов’язалася поховати померлого.

 2. Цілі і завдання прийняття проекту акта 

Основною метою розроблення проекту акта є уточнення порядку перевезення тіл померлих, визначення переліку послуг, які надаються тілам померлих та не є ритуальними, а також запобігання поширенню конфіденційної інформації про померлого.

Цієї мети може бути досягнуто шляхом внесення відповідних змін до ст. 20 Переліку, а також доповненням Переліку новими статтями 21 та 22.

 

3. Визначення альтернативних способів досягнення зазначених цілей та аргументи щодо переваги обраного способу.

Можливі способи досягнення цілі	Оцінка способу	Причини відмови від альтернативних способів/ аргументи щодо переваги обраного способу
1. Залишення Необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення у редакції, що існує	У такому разі порядок доставки тіл померлих осіб для встановлення причин смерті, надання їм постмортальних медичних послуг та притягнення до відповідальності за поширення конфіденційної інформації про померлого залишаються нерегламентованими, що створює підґрунтя для можливих зловживань під час перевезення тіл померлих до місць зберігання та проведення судово-медичної експертизи, надання постмортальних послуг з підготовки тіла померлого до поховання, а також поширення конфіденційної інформації про померлого.	Спосіб є неприйнятним, оскільки залишаються неузгодженості з вимогами законодавства, зокрема вимоги з доставки тіл померлих осіб для встановлення причин смерті, надання постмортальних послуг з підготовки тіла померлого до поховання та поширення конфіденційної інформації про померлого, що створює умови для можливих зловживань правом з боку посадових осіб та суб’єктів господарювання у галузі поховання.
2. Розробка нової редакції Необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення	Зміни стосуються лише порядку перевезення тіл померлих, визначення переліку послуг, які надаються тілам померлих та не є ритуальними, а також запобігання поширенню конфіденційної інформації про померлого.	Спосіб є неприйнятним, оскільки розроблення нового Необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення є недоцільним.
3. Обраний спосіб (внесення змін та доповнень до Необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення)	Забезпечує єдині вимоги до порядку перевезення тіл померлих, визначення переліку послуг, які надаються тілам померлих та не є ритуальними, а також запобігання поширенню конфіденційної інформації про померлого.	Спосіб є прийнятним. Дає змогу уникнути багатьох неузгодженостей під час перевезення тіл померлих, визначення переліку послуг, які надаються тілам померлих та не є ритуальними, а також запобігання поширенню конфіденційної інформації про померлого.

4. Описання механізму і заходів, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми шляхом прийняття регуляторного акта  

Проектом акта пропонується внести зміни до окремих положень Необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 № 193, зареєстрованого Міністерством юстиції України 08.09.2004 за № 1112/9711.

Проектом акта уточнюється порядок перевезення тіл померлих, визначається перелік постмортальних послуг, які надаються тілам померлих та не є ритуальними, а також конкретизується механізм створення умов, направлених на запобігання поширенню конфіденційної інформації про померлого.

5. Обґрунтування можливостей досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта. 

Вплив зовнішніх факторів на дію регуляторного акта 

На дію цього регуляторного акта негативно можуть вплинути такі економічні, корупційні та соціально-культурні фактори, як економічна криза, створення підґрунтя для можливих корупційних діянь, соціальне напруження у суспільстві. Зазначені фактори впливатимуть на можливість не належного відношення до померлих осіб під час доставляння тіла у морг для встановлення причин смерті, надання постмортальних послуг з підготовки тіла померлого до поховання та поширенню конфіденційної інформації про померлого.

Позитивний вплив:

Позитивно впливатиме на дію цього акта уточнення порядку перевезення тіл померлих, визначення переліку послуг, які надаються тілам померлих та не є ритуальними, а також запобігання поширенню конфіденційної інформації про померлого, що унеможливить створення підґрунтя для можливих корупційних діянь під час доставляння тіла померлих осіб у морг, надання їм постмортальних послуг та поширення конфіденційної інформації про померлого.

Оцінка можливостей впровадження та виконання вимог регуляторного акта:

Можливість виконання акта з боку органів державної виконавчої влади – Мінрегіону, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, а також фізичних та юридичних осіб оцінюється як висока.

Механізм повної або часткової компенсації можливої шкоди у разі настання очікуваних наслідків дії акта не розроблявся, оскільки настання будь-яких негативних наслідків, за результатами прийняття запропонованого механізму, не очікується.

Державний контроль та нагляд за додержанням вимог регуляторного акта буде здійснюватися Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства із періодичністю, визначеною постановою Кабінету Міністрів України від 07.10.2009 № 1048 “Про затвердження критеріїв,  за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності  у сфері благоустрою населених пунктів, галузі поховання і сфері вивезення побутових відходів та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)”.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного акта

Реалізація проекту сприятиме удосконаленню порядку перевезення тіл померлих, визначення переліку послуг, які надаються тілам померлих та не є ритуальними, а також запобігання поширенню конфіденційної інформації про померлого, шляхом внесення змін до відповідних положень Необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення.

Можлива шкода від прийняття регуляторного акта не прогнозується.

Сфера впливу	Вигоди	Витрати
Інтереси держави	1. Реалізація державної політики у галузі поховання. 2. Удосконалення нормативно-правової бази. 3. Поліпшення іміджу держави та збільшення ступеню довіри населення до неї завдяки вирішенню соціально гострих проблем. 4. Зменшення соціальної напруги.	Відсутні
Інтереси суб’єктів господарської діяльності	1. Стимулювання діяльності суб’єктів господарювання відповідно до вимог законодавства. 2. Створення належних правових умов для діяльності суб’єктів господарювання, що надають ритуальні послуги. 3. Підвищення рівня законності у галузі поховання. Створення умов для запобігання порушень прав суб’єктів господарювання. 4. Розвиток конкурентного середовища в галузі поховання.	Витрати робочого часу, необхідного для вивчення вимог регуляторного акта, та витрати, пов’язані з дотриманням цих вимог
Інтереси громадян	1. Дозволить забезпечити можливість доставки тіл померлих до бюро судово-медичної експертизи за рахунок коштів місцевих бюджетів, що вирішить проблему малозабезпечених та незахищених верств населення, які не в змозі оплатити такі послуги самостійно. 2. Дозволить поліпшити якість надання ритуальних послуг населенню завдяки створенню здорової конкуренції в цій сфері.	Відсутні

7. Строк чинності регуляторного акта

Строк дії цього регуляторного акта є необмеженим, оскільки проблема, яку пропонується розв’язати, має перманентний характер.

8. Визначення показників результативності регуляторного акта

Після набрання чинності регуляторний акт дозволить:

рідним та близьким померлого дотримуватись порядку перевезення тіл померлих, визначення переліку послуг, які надаються тілам померлих та не є ритуальними, а також запобігання поширенню конфіденційної інформації про померлого;

унеможливити створення підґрунтя для можливих корупційних діянь під час перевезення тіл померлих, визначення переліку послуг, які надаються тілам померлих та не є ритуальними, а також запобігання поширенню конфіденційної інформації про померлого.

Рівень поінформованості органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання у галузі поховання та громадян, із основних положень акта – проект наказу розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства.

9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта

Відстеження результативності застосування регуляторного акта здійснюватиметься Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства під час проведення моніторингу дотримання законодавства щодо дотримання вимог у галузі поховання.

Для відстеження використовуватимуться виключно статистичні дані.

Базове відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься після набрання чинності цим регуляторним актом.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися через рік з дня набрання ним чинності.

Періодичні відстеження результативності регуляторного акта будуть здійснюватись раз на кожні три роки, починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності даного акта.

Одержані при здійсненні повторного відстеження результативності значення показників будуть порівнюватися зі значеннями, одержаними при здійсненні базового відстеження.

Періодичні відстеження результативності будуть здійснюватися з метою перевірки сталого досягнення регуляторним актом цілей, задекларованих при його прийнятті, після здійснення повторного відстеження результативності цього регуляторного акта.