1. Пункт 19 доповнити абзацами третім та четвертим такого змісту:

“Доставка до бюро судово-медичної експертизи, моргів або патолого-анатомічних центрів (бюро) цієї категорії осіб, а також трупів людей з ознаками насильницької смерті або підозри на таку, смерть яких настала поза місцем їх проживання та осіб віком до 60 років, що померли за місцем проживання за відсутності диспансерного спостереження за хворим, забезпечують органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації в установленому законодавством порядку.

Доставка тіл померлих з ознаками насильницької смерті чи за наявності підозри на таку до бюро судово-медичної експертизи здійснюється в супроводі працівника органу внутрішніх справ.”

2. Пункт 20 викласти в такій редакції:

“20. Не є ритуальними такі послуги:

зберігання тіл померлих в холодильній камері,

обмивання та дезінфекційна обробка тіл померлих,

протиаутолізна обробка тіл померлих,

реставрація обличчя тіл померлих,

косметичні послуги, що надаються тілам померлих,

гоління облич тіл померлих,

одягання тіл померлих,

підготовка тіл померлих до бальзамування,

бальзамування тіл померлих,

очищення шлунково-кишкового тракту тіл померлих,

укладання тіла померлого до труни,

інші послуги моргу.

Надання зазначених послуг проводиться у відповідності до вимог санітарного законодавства та/або актів, що регламентують діяльність бюро судово-медичної експертизи і патологоанатомічних центрів (бюро, відділень закладів охорони здоров’я).”

3. Після пункту 20 доповнити новим пунктом 21 такого змісту:

“21. Посадовим особам органів внутрішніх справ, закладів охорони
 здоров’я та прокуратури України, відділів державної реєстрації актів
 цивільного стану категорично забороняється поширювати інформацію
 про померлого, конфіденційність якої відповідно до статті 7 Закону
 України “Про поховання та похоронну справу” гарантується державою,
 а саме: повідомляти ритуальним службам та суб’єктам господарювання, 
 що здійснюють діяльність у сфері надання ритуальних послуг, адреси
 та телефонні номери родичів померлої особи, виконавця волевиявлення
 померлого або особи, яка зобов’язалася поховати померлого.

 Поширення такої інформації тягне за собою дисциплінарну, 
 цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність
 згідно з законодавством.”