Це питання завжди хвилювало і хвилює уми людей, котрі вічно шукають розгадку таємниці Буття. Що судилося нам за межею життя? Що таке смерть? Скористаємося для визначення цих понять простим прикладом, підказаним нам самою природою.

Потоптаний усіма, повзе по землі хробак. Він беззахисний, слабкий, і його життя проходить у пітьмі. З настанням холодів хробак ховається, забивається під землю, де перетворюється на лялечку, нерухому і байдужу до всього. Коли ж землю знову пригріє сонце, з цього кокона, розірвавши «кайдани», вилітає яскравий, надзвичайно зворушлива небесний квітка - метелик...

Цей приклад якнайкраще характеризує шлях, визначений нам Богом. З безсмертною душею людина приходить у цей світ. А земне життя дається нам для того, щоб здобути собі Царство Небесне, мета його - наше Спасіння. Згідно з православним вченням, при Хрещенні ми знаходимо Образ Божий у собі, мета ж нашого земного життя - уподібнення Йому, бо Господь Бог створив нас, людей, не тільки за зразком, але й за Подобою Своєю... Прикладом гідної земного життя для православних служать житія, тобто життєпису численних святих, преподобних, тобто тих, хто «уподобилися» Богу.

Згідно святотецької традиції, життя людини поділяється на три частини. Перша частина є власне земне життя, життя, як ми його звикли розуміти. Все, що ми зробили в цьому житті, як погане, так і хороше, усі діяння наші зарахуються нам у прийдешньому, вічному житті. Другий етап розпочинається нашою смертю і закінчується Другим Страшним Пришестям Христовим, яке, в свою чергу, знаменує собою початок Страшного Суду, де кожен із нас отримає по заслугах своїх і буде приречений на вічні муки або ж на вічне блаженство.

Смерть лякає нас. Страх перед смертю закладений у самій людській природі, бо за її порогом на нас чекає невідомість. Однак людина в процесі земного життя діяннями своїми визначає своє майбутнє.

Православна Церква вчить, що під час кончини безсмертна душа людини залишає тіло, своє «тимчасове житло», а далі її чекає приватний суд, де після проходження  так званих «митарств» душі визначається її місце до Другого Христового Пришестя. Під час Другого Пришестя відбудеться воскресіння тіл померлих і возз'єднання їх із безсмертними душами, після чого розпочнеться Страшний Суд, який визначить місце кожного відповідно до того, що здобувала собі в земному житті людина. Таким чином, згідно з вченням Православної Церкви, життя і смерть людини є одним цілим і розуміти їх потрібно як послідовні етапи великого шляху нашої безсмертної душі в її русі до Бога.