Розпочався день із круглого столу у Громадській Раді Держкомпідприємництва України. У її роботі взяли участь голова Ради і голова Спілки кризових менеджерів Павло Михайліді, виконуючий обов’язки президента і генеральний директор Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України В’ячеслав Биковець. Продовжилася робота нарадою у Раді підприємців при Кабінеті Міністрів України. Вислухати нагальні й кричущі проблеми галузі прийшли заступник Голови Ради Віктор Жмінько та експерт Ради і відомий політолог Тарас Клименко. А завершилася робота в Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, де головував перший заступник міністра Олександр Аліпов. Крім того, взяв участь і директор Департаменту благоустрою, комунального обслуговування та міського електротранспорту Олександр Ігнатенко.

Заступник міністрв Мінрегіону України Олександр Аліпов

З вступним словом, відкриваючи всі три наради виступила президент МАППС. З перших її слів очевидною постала катастрофічна ситуація зі станом справ у державній політиці організації похоронної справи. Мова пішла передусім про екстрені служби швидкого реагування «102» та «103», які сьогодні через своїх посадовців постійно і безкарно поширюють інформацію про померлих осіб, абсолютно не зважаючи на її конфіденційність, гарантовану державою і Законом України «Про поховання та  похоронну справу». Не встигло надійти повідомлення про нового небіжчика, як «свої» чи «прикормлені» (як правило, це одні й ті ж) ритуальні служби миттєво отримують таку інформацію. Доходить до курйозу: нерідко невідкладна допомога приїздить на скорботний виклик, а під дверима вже огинається представник «потрібної» ритуальної фірми. І ще добре, якщо під дверима. Бо нерідко, не відкладаючи в далеку скриньку, представник уже завзято «пресує» родичів, котрі ще не оговталися від раптового горя, що всі ритуальні послуги ті мають неодмінно замовляти тільки у нього. А то – як би чогось не сталось, чи крий Боже ще не потрапили під порушення Закону. Якого? За цим не стане – кожен верзе щось своє: був би орден, а подвиг придумають. Натомість сотні підприємців, що на ринку вже не одне десятиліття, просто відсторонені від цього процесу. Тобто від чесної роботи в умовах добросовісної конкуренції.

З іншої сторони, це набуття чинності нового Карного кодексу України, у Статті 238 якого прописано, що під судмедекспертизу потрапляють тепер усі померлі громадяни. У тому числі літні люди, важкохворі, скажімо, онко чи діабетики, котрі померли вдома. Ділки на місцях ніби цього й чекали. А лихому, як відомо, дай тільки привід. До чого це призводить на місцях? Скоро дізнаємося.

Ще одна проблема. Прогалина у законодавстві щодо перевезення тіл померлих. Через відсутність чітко прописаної норми за це в регіонах вхопилися все ті ж представники фірм, що працюють за наводкою. Вони беруться до діла одразу після того, як невідкладна допомога констатувала на папері факт смерті, ігноруючи навіть ті нечисленні нормативні документи і профільні накази, що є чинними. За бездіяльності МОЗу й МВС на одне тіло часом приїздить по три бригади!? Йде боротьба за кожного померлого: хто першим зіллє інформацію про небіжчика «своїм», той і заробить.

-          У столиці, розповідає президент Асоціації, - був такий випадок. На виклик з приводу констатування смерті приїхали одразу лікар швидкої і міліціянт. Ледь не до бійки дійшла розбірка хто перший. Є за що битися: за інформацію можна отримати 2500 гривень. Це при тому, що весь процес включно із кремацією обійдеться в Києві у 4 тисячі. І байдуже, що сума ця потім ляже на сім’ю померлого. Вправні бізнесмени знайдуть, на яких послугах і товарах їх потім «накрутити». Про якусь там мораль у цьому контексті не варто й згадувати.

Учасники трьох нарад пересвідчилися не просто у небажанні таких відомств як МВС і МОЗ в Україні виконувати свої прямі функції. Ці міністерства усіляко перешкоджають ухваленню проекту Змін до «Необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 19 листопада 2003-го за № 193», підготовленого спільно Асоціацією та Мінрегіоном України. Це й не дивно, бо в цьому проекті чітко визначено обсяг обов’язків працівників служб «102» і «103» щодо заборони поширювати конфіденційну інформацію про померлих осіб та порядок несення відповідальності за порушення виконання таких обов’язків.

Директор департамету благоустрою Мінрегіону Олександр Ігнатенко

Крім того, Асоціація  системно наполягає на необхідності вироблення керівництвом МОЗу чітких інструкцій своїм працівникам щодо збереження конфіденційної інформації, з якою кожен має бути ознайомленим уже під час прийняття на роботу. А служба МВС – і держава до цього має прийти – повинна перевозити померлих. І в першу чергу до судмедекспертизи, тобто тіл, на яких очевидні ознаки насильницької смерті. Дійшло до абсурду: в окремих регіонах вже маємо тендери на цю процедуру. До чого це може призвести, хто і як повезе загиблого, і куди повезе, і де, зрештою, закопає? Які наслідки таких дій у контексті кримінальних зловживань? Поки що ж маємо те, що маємо. Хто ближче до годівниці, – той і повезе.  

Під час обговорення нерідко поставало питання про законодавство, що і як воно прописує і регламентує.

-          Щодо Закону «Про поховання і похоронну справу», –- пояснює віце-президент Асоціації, – заперечень ні в кого, у тому числі й представників підприємств ритуальної галузі, немає. Мова йде, і ми послідовно наполягаємо - на ухваленні МОЗом та МВСом своїх інструкцій і деталізованих актів, де би були  чітко прописані всі дії їхніх посадовців і працівників у відповідності до чинного законодавства. Інакше все, про що ми сьогодні констатуємо й надалі слугуватиме її величності Корупції у нашій державі. І це в той час, коли в Європі, до стандартів якої ми на словах весь час прагнемо, уже давно й чітко все прописано. І на функції держави у похоронній сфері ніхто й гадки не має зазіхати!

На підтвердження кола означених проблем і необхідності негайного вжиття заходів виступили представники підприємств ритуальної галузі з різних регіонів країни. Підприємець Галина Терентьєва нагадала, як два роки тому у Кривому Розі до банкрутства державної похоронної служби свідомо довів її колишній керівник пан Пашнакян. Наступним кроком його діяльності була створена мережа «ручних» ТОВок. Все колишнє державне майно й техніка одразу перейшло зрозуміло куди. Не примусили себе довго чекати й нові ціни. Бажаєте викопати могилу? Запроста: від 1400 гривень - до 1600.. (У столиці максимум 600). І це не остаточна ціна. З Нового року чекають підвищення. На цьому «бізнесмен» не зупинився: далі сюрприз для всіх учасників ринку. Кожен суб’єкт господарювання зможе працювати тільки за умови підписання з його структурами договору. Якщо продати ще якось щось можна, то надати послугу – перенесення, перевезення, відповідальний, оркестр, священик тощо – вже зась. Стримування (читай – знищення) розвитку малого бізнесу очевидне. Підприємці просто втрачають свій бізнес, що створювався не один десяток років. А таких там сімдесят. Не працюєш за схемою А. Пашнакяна – до побачення!

Усі підходи до кладовищ перекопані, а на тих, що є так званими офіційними – міцна охорона. Придбав труну не в тому магазині – стій! На кладовище вхід заборонений! Ось тобі «правильна» труна – перекладай. Нема грошей на яму, вирив сам? Це ж треба таке нахабство! Знову вхід заборонений. Прикладів – достобіса. На певний час таке, м’яко кажучи, беззаконня припинилося через погрозу страйку – процесії з трунами, вінками і відповідним музичним супроводом.  

Далі – від корупції у Кривому Розі до прямих злочинів і розкрадання державних коштів. Представники регіону надали висновки перевірок фініспекції. Кошти за копання ями проходять повз касу, і це ще не все. Число померлих сягає за дві тисячі, а на папері – втроє менше. Коментарі зайві. Тим часом мільйони гривень течуть не в державну казну. Невідомо як витрачені й понад два мільйони державних гривень із міської казни на погашення заборгованостей держпідприємства ритуальних послуг, що було врешті оголошене банкрутом. А в Павлограді хочуть піти далі: ухвалити рішення міської ради про неможливість працювати на ринку ритуальних послуг приватних підприємств. Але це вже тема окремого дослідження. Тобто може з’явитися на світ регіон зі своїм законодавством…

Підприємець Дмитро Смирнов приїхав до столиці і був делегований своїм регіоном з метою пошуку шляхів захисту підприємств ритуальної галузі у Миколаєві. Там у цій сфері заправляє головний лікар тамтешньої станції швидкої допомоги і депутат  Миколаївради пан Бекало. Через залякування персоналу від домігся того, що його підопічні під час отримання повідомлення про смерть на дому одразу передають цю інформацію на ним же створену фірму на Великій Морській з цілим спрутом із «бригадного» та відповідальних. Звідти ж на місце стартує представник приватної фірми (представник, бо більшість із них офіційно не працевлаштовані), котрий називається працівником ритуальної служби міста. Він бере на себе перевезення, прагнучи навіть не ставити до відома правоохоронні органи.  Усі заяви до міліції лягають під сукно з подальшою дорогою на смітник. А з перевіркою обласного управління охорони здоров’я – і сміх, і гріх. Дмитро Смирнов показує і озвучує комісії аудіо запис усієї схеми роботи «синдикату швидкої» через телефонний дзвінок журналіста, комісія слухає, все розуміючи, і видає вердикт: жодних порушень у роботі служби швидкої допомоги «103» не виявлено. Як у байкаря Глібова – і щуку кинули у річку. А найгірше те, що по всьому місту не продовжені договори з підприємцями, котрі орендували приміщення у моргах і лікарнях. Нікого не цікавить, хто там і як допомагав цим закладам коштами, робив ремонти, нарешті – працював не один десяток літ. Нікого це не обходить. Відповідальні особи просто кивають у бік пана Бекало і сором’язливо відводять погляди. А тим часом люди від новоспечених ділків отримують брехливу інформацію про ніби то державну похоронну службу, найнижчі ціни (завищені удвічі!), найкращий сервіс тощо.

А довершив картину беззаконня у Миколаєві своєю розповіддю, фотографіями і документами підприємець Костянтин Харченков. Його спочатку попередили, потім пішли погрози, нічні дзвінки. Закінчилося все пожежею у щойно відкритому магазині. Міліція факту скоєння злочину не помітила, а зловмисники регочуть в обличчя і погрожують надалі. Щоправда склали акт в обласному управлінні СБУ. Але позитивне починання було заблоковане прокуратурою. Чому? Не важко здогадатися. Вже побили арматурним прутом продавця, проколюють шини автівок тощо. Попереду обіцяють більш «дієві» заходи. Куди тільки підприємці не писали і не зверталися…

Про безлад у Дніпропетровську розповів приватний підприємець Андрій Хотяшов. Стиль і методи роботи медиків і правоохоронців  ніби списані під копірку. Та ж корупційна схема скидання інформації про небіжчиків з адресами і контактними даними на потрібні номери. Заправляє усім пані Сидорська через фірму «Реквієм» за винагороду. Тут не поховають за наявності довідки з поліклініки. Потрібно свідоцтво, і байдуже, що цього немає у Законі. Стій у черзі, плати у відповідне віконечко, а не то, крий Боже, зірвеш похорон. А черга не проста. Скористався послугами не «тієї» фірми чи не «того» підприємства, стоятимеш у черзі до ночі. Використати власний транспорт з метою доставки покійника на цвинтар не можна також. Цей перелік можна розширювати.

Усіх пенсіонерів незалежно від віку й діагнозу їхнього померлого чоловіка чи дружини «женуть» до судмедекспертизи. Ось що дізнаємося далі з розповіді Андрія Хотяшова з приводу означеної вище проблеми діяльності експертів. Бабуся, яка прийшла до нього в магазин, змушена віддати поховання померлого чоловіка, з яким прожила 44 роки на розсуд держави. У чому ж причина? А виявляється тіло дідуся потрапило до нечистих на руку ділків, пов’язаних з судмедекспертизою. Виставлений рахунок за послуги не просто приголомшив клієнтку, але й поставив у безвихідь. Таких коштів у неї просто немає. Тож дідуся ховатимуть держкоштом. Припадаючи навколішки, вона благає про допомогу і звертається з плачем до Бога... Так «тлумачать» новий Карний кодекс на місцях.

Всі угоди в Дніпропетровську з підприємцями підписуються  лише на місяць, а не на три роки, як того вимагає чинне законодавства. До того ж потрібно перерахувати певну суму на благочинність через «певні» рахунки. І нарешті плодяться, як гриби після дощу, магазини без вивісок. Потрібний агент від потрібної фірми за вказаною службами «102» і «103» вкаже потрібну адресу магазину, якого за документами просто не існує. Відтак, ні тобі податків на адресу держави, ні чесної конкуренції, невідомо куди прийшов, у кого купив, звідки товар і яка його якість…

В Одесі, розповідає підприємець Геннадій Частковський, до крайнощів поки що не дійшло. Але робота швидкої допомоги за відомими схемами вже спонукала до пікетів і страйків. Адже монополія стає такою за умови поглинання 30 відсотків ринку, а в Одесі вона досягла вісімдесяти. Схема проста: директор «потрібної» фірми – колишній директор Державного підприємства з надання ритуальних послуг. А його колишню посаду обійняв його давній друг. Син не гає часу в громадській організації із захисту споживачів області. А на ринку діє вже не фірма, беріть вище – ціла торгова марка «Анубіс» із широкою мережею «потрібних» приватних фірм. Цікаво, що багато з них займають приміщення держпідприємств. Читаємо на вивісці державне підприємство, заходимо, а там приватна структура. Дивимося на катафалки, розуміємо, що вони державні (навіть не поворушилися їх перефарбувати), а насправді вони представляють приватні фірми. Хто тепер згадає, що міськрада придбала їх за кошти міста? А тим часом сім учасників ритуального ринку вже закрилися, не витримавши шаленого тиску, монополії, відсутністю замовлень тощо.

-          Переконана, що міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова, – резюмує президент Асоціації, – навіть не здогадується про те, що виробляють чиновники від МОЗу на місцях. Тому настав час звернутися і до неї.  

У підсумку першої наради голова Громадської Ради Павло Михайліді, отримавши від представників регіонів усі надані матеріали й документи, пообіцяв про все поінформувати голову Держкомпідприємництва Михайла Бродського. Він зауважив, що діяти потрібно спільно, і блискавичної перемоги очікувати не варто.

-          Передусім добре, що вас почуто. Ми, будьте певні, все зафіксували. Я напишу аналітичну записку для керівництва з метою підготовки публічних слухань з усіх означених нами сьогодні проблем, буду писати керівникам профільних міністерств, а через ЗМІ і до вищого керівництва держави. – запевнив Павло Михайліді, – Можливо через такі заходи ми виявимо нові сили, що зголосяться вирішувати разом з нами ці проблеми. Залучатимемо експертів, щоб на сайтах чітко окреслювати, чого ми прагнемо і куди йдемо. З публічними слуханнями відкладати нікуди, тож заплануємо все на грудень. До того ж спробуємо, і в нас є для цього всі можливості, провести їх у відкритому Інтернет режимі. Щоб усі зацікавлені сторони, а також ті, хто з об’єктивних причин не матиме змоги бути присутнім, були в курсі усіх подій. У тому числі й ЗМІ на місцях.

Під час наради в Раді підприємців при Кабінеті Міністрів України заступнику Голови Ради Віктору Жміньку також були надані усі акти, звернення, матеріали, у тому числі й фотосвідчення злочинів на місцях. Він запевнив, що проблеми зрозумілі, всіх почуто. Визнав, що ситуація тільки погіршується.

-          Мушу визнати, що раніше вирішення цих непростих проблем йшло хибним шляхом. Тобто через законодавчі ініціативи. Закони й рішення пишуться й ухвалюються, а на місцях не виконуються. – констатує Віктор Жмінько. – Тому вважаю за необхідне наголосити на необхідності системного підходу. Передусім потрібно прописати галузеві нормативні документи щодо діяльності, аби потім вимагати їхнє виконання нами разом з МВС та МОЗом.

Далі Віктор Жмінько пояснив, що Раді задля ухвалення правильних рішень та виходу з ними на Кабмін, потрібно чітке розуміння ситуації на місцях.  Для цього він запропонував учасникам наради підготувати повну картину на місцях, де зазначити скільки на ринку ритуальних послуг було суб’єктів господарювання кілька років тому у кожному регіоні, скільки зараз. Окреслити причини їхнього закриття з детальним аналізом. Крім того у пригоді стануть і прайси: скільки що коштувало рік-два тому, скільки тепер і чому. Чим якісніша інформація, тим повнішою буде аналітика. Якщо відбувся процес монополізації, то розібратися, у чому його причина. А конкретних результатів варто буде очікувати після конкретних кроків.

Вінцем наради в Мінрегіоні також стала передача усіх наявних матеріалів і документів від Асоціації та представників ритуальної галузі регіонів. Перший заступник Міністра Олександр Аліпов перейнявся проблемами регіональних представників ритуальної галузі. А почувши запевнення, що на місцях вже намагаються всіх померлих «пропускати» через судмедекспертизу, де тіла будуть накопичуватися, хто і що з ними робитиме незрозуміло, без вагань погодився, що потрібне негайне втручання влади.

Директор Департаменту благоустрою, комунального обслуговування та міського електротранспорту Олександр Ігнатенко впевнений, що остаточне вирішення за Віце-прем’єр-міністром Валерієм Хорошковським. Але цьому має передувати тристороння нарада за участю Асоціації і представників ритуальної сфери проблемних регіонів.

Перший заступник міністра Мінрегіону Олександр Аліпов погодився на невідкладну нараду за участю заступників губернаторів, заступників мерів, начальників міських відділів охорони здоров’я усіх проблемних регіонів. Запрошені будуть і заступники міністра внутрішніх справ та міністра охорони здоров’я.

На прохання президента Асоціації заступник міністра Олександр Аліпов погодився по-перше, провести нараду негайно вже у вівторок 27 листопада. По друге, окремим питанням провести ухвалення проекту Змін до «Необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 року №193», основною метою якого є врегулювати низку важливих та невирішених на сьогодні питань щодо порядку організації поховання померлих. Третім питанням стане розгляд проблем регіонів з детальним аналізом, поясненнями тощо, а також вжиття невідкладних заходів щодо їх подолання.