Відповіді нам можуть надати лише самі мертві, котрі приходять до нас у снах і… не тільки. Спробуємо розібратися у цих явищах і зібрали реальні історії візитів небіжчиків до світу живих.

Ніхто напевно не згадав би опісля майже століття після смерті не надто знаменитого грецького письменника Димитрокопуло, які б він не видавав нові, раніше невідомі романи Віктора Гюго. Причому французькою, якою греку не довелося володіти. Тоді звідки ці тексти? Від самого Гюго, запевняв Димитрокопуло. Особисто він їх не писав, а лише записував, перебуваючи в стані трансу. Хитромудрого грека довго намагалися викрити, особливо що стосувалося незнання ним французької мови. Але спочатку насторожилися самі «гюгознавці» : прийоми побудови сюжету, літературний стиль, навіть мовні нюанси - все справжнє. Остаточно скептики замовкли, коли під час одного з медіумічних сеансів перебуваючого в трансі грека таки сфотографували. На відбитку поруч із  Димитрокопуло в стані запису чітко проглядалася напівпрозора фігура Віктора Гюго. Описаний випадок далеко не одиничний. XIX - освічений вік, як з'ясовується, був, насамперед, століттям медіумізму. Число людей, які пробували інформаційно повідомлятися з тими, хто залишили цей світ, доходило до 50 мільйонів.

Ясновидець Алан Девіс видав величезну кількість філософських праць, високо оцінених сучасниками. Але мало хто знав, що за професією Девіс - швець. І навіть це занадто сильно сказано: неосвічений і явно не здатний навіть до простого навчання, він так і залишився підмайстром. Не доріс до шевця, але уславився як філософ. Щоправда, цей чесний чоловік не перебільшував власних заслуг, зізнаючись: «Я лише знаряддя для письма». Більше того, Рут Браун писала музичні п'єси від імені Ліста і Бетховена, взагалі не знаючи нотної грамоти. Зате музикознавці розгублено замовкали, пізнаючи стиль цих композиторів. А як вам медіум, що не вміє малювати, який в ході сеансу в повній темряві створює мальовничі полотна, причому відразу два - одне правою, інше лівою рукою!

А така історія… Померлий батько приснився в одну і ту ж ніч доньці і синові. В обох снах він скаржиться: вовки розрили його могилу. Брат і сестра кидаються на цвинтар і бачать пошкоджене поховання, а на снігу - сліди вовків.

В парапсихології існує цілий напрямок, що займається дослідженням знаків, які посилають померлі, - спіритуалізм. Зв'язок із померлими може відбуватися декількома способами.

Спіритуалісти стверджують, що небіжчикам найлегше увійти в контакт саме через сон. У стані сну людина не належить фізичному світові, а проникає до тонкого астрального світу, куди духам покійних значно легше потрапити. На думку спіритуалістів, найчастіше духи намагаються заспокоїти тих, кого залишили в світі живих. Якщо людина постійно плаче і згадує померлого, то небіжчик теж не знаходить собі спокою.

Якщо ж вам приснився небіжчик, про якого ви навіть не думали, то спробуйте оповістити його рідних, бо інакше він може вам снитися постійно. Потім очистіть і свою совість перед небіжчиком. Можливо, при житті ви випадково чимось завинили. Літні люди кажуть, що якщо приснився небіжчик, то це знак того, що в загробному світі йому неспокійно. Потрібно роздати цукерки в пам'ять про нього, сходити на могилу і поставити свічку за упокій...

Цей випадок стався в Україні. Через кілька тижнів після смерті сина Валентина М. прокинулася пізно вночі. Дзвонив мобільний її померлого Саші, причому такої мелодії у нього ніколи не було. Звучала «Пісня про маму» Таїсії Повалій. Але поки жінка піднялася з ліжка і дійшла до журнального столика, мелодія стихла. На телефоні не було жодного пропущеного виклику. Здивована жінка розпочала шукати цю мелодію в телефоні і не знайшла. Валентина проридала до ранку, а наступної ночі телефон знову задзвонив. З тих пір дзвінок від сина Валентини відбувався ще кілька разів не лише вночі, але й удень при свідках.

Дослідники аномальних явищ стверджують, що теоретично мертві мають можливість телефонувати живим. Згідно цієї теорії, весь запас емоцій, які людина не встигла витратити за життя, після смерті трансформується у певний енергетичний імпульс і може проявлятися у матеріальному світі. Електромагнітний імпульс діє не тільки на мобільний телефон, але й може призводити до аномалій у роботі будь-якого електроприладу. Блимають лампочки, мерехтить телевізор, включається і вимикається мікрохвильова піч.

А в іншій родині впевнені, що їхній мертвий син на 40-й день після смерті дзвонив у двері зламаним дзвінком. На той момент у домі було 5 свідків. У родині вже кілька місяців не сплять спокійно. Покійний син періодично нагадує про себе. Ночами мимовільно відкриваються щільно зачинені двері, спрацьовує поламаний дзвінок, померлий син приходить у снах. Після того, як Ярослав вперше приснився батькові, минуло вже декілька місяців. Мати не може змусити себе забути про сина. Кожну ніч жінка ридає, а потім вся родина здригається від дивних звуків, що наповнюють квартиру. Чути скрип дверей і підлоги, кроки, іноді навіть тихий плач. Батьки точно знають, що це приходить їхній син, так як на ранок після таких ночей їм вже кілька разів доводилося поправляти перекошений на стіні портрет сина.

Розробники теорії спіритуалізму стверджують, що фотографії для духів - це найпростіший спосіб повідомити про присутність у світі живих. Тому періодично переглядайте старі фотоальбоми. Жовті або жирні плями на обличчі, тріснуте скло на рамці, загнутий куточок на фотографії, постійно перекошується фото на стіні - все це ознаки того, що небіжчик зміг повернутися до світу живих і потребує вашої допомоги.

А от Галина Михайлівна півроку доглядала за паралізованою матір'ю. Доводилося постійно міняти постільну білизна, підгузники тоді ще не продавалися в аптеках, а бабуся ходила, що називається, під себе. Турбота ця відняла у Галини багато сил. У неї не було вихідних, бо постійно потрібно було годувати матір, міняти їй білизну, робити уколи. Коли мама померла, спокійно пройшло 40 днів. На сороковий день о третій годині ночі Галина почула дзвінок у двері. У подиві сіла на ліжку: «Хто може дзвонити у двері в такий час?» Пішла відкривати. Нікого не було. Дзвінок почав повторюватися кожної ночі в один і той же час. Галина будила чоловіка. Він нічого не чув. «Відтак, я просто божеволію, нерви засмучені», - думала пані Галина. Лікар призначила таблетки, Галина їх старанно пила, але дзвінки тривали й надалі. Вся біда полягала в тому, що незабаром їх став чути і чоловік. Якщо ввижається одній людині - це божевілля, але якщо відразу двом - це вже колективне божевілля. Справа закінчилася тим, що вони попросили священика освятити квартиру, тільки після цього наслання припинилися.

- Відспівувати небіжчиків потрібно, - лише констатував святий отець…

Ще більш дивний випадок описує наступний респондент. Поховавши матір, жінка кілька днів постійно чула у себе за спиною її тихі кроки. А інша знайома стверджувала, що її дідусь після смерті кілька ночей стукав у вікно, лякаючи родичів. Як виявилося, таким чином він вимагав свою улюблену люльку, яку відразу після похорону повіз із собою його син. Коли трубка повернулася до його квартири, нічні відвідування одразу припинилися. А що найдивовижніше - трубка зникла…

Що відбувається після смерті людини? Із прадавніх часів відомо, що душа три дні чигає над мертвим тілом. За переказами, вона може навіть битися у вікно метеликом, а над будинками, де є покійник, іноді бачать тремтячий, мерехтливий вогник. Вважається, що й такий вигляд може прийняти душа новопреставленого.

На третій день слід поминати покійного, адже вважається, що саме на третій день після смерті ангел-охоронець веде звільнену від тілесних пут душу на поклоніння до Господа. Померлий ще тільки приходить до усвідомлення того, що він і справді помер.

З третього по дев'ятий день багато чутких людей відчувають присутність душі померлого у домівці. Буває гуркіт, шурхіт кроків, іноді видіння. З третього по дев'ятий день ангел водить душу, показуючи їй рай і пекло. За народним повір'ями, на дев'ятий день починається розпад тіла покійного. Він остаточно розуміє, що до тіла вже немає вороття, і на дев'ятий день добра душа відвідує місця, де він творив добрі справи, а душа грішника змушена буває згадати все, що він зробив поганого в житті. Поминки на дев'ятий день допомагають душі подолати всі ці випробування.

На сороковий день після всього побаченого і усвідомленого ангел-охоронець приводить душу до престолу Творця. Він вирішує, куди душі вирушати надалі - до раю чи пекла. За народними переказами, у цей день зотліває серце покійного.

Відвідування мертвими живих тривають і після сорокового дня, але вони стають рідшими. Спілкування з померлими відбувається в основному через сни. Вони передають свої прохання, попередження. Часом інформація, що надходить через сни, потребує розшифровки.

У 1999 році чотирирічний син Глена Лорда помер від ускладнень після видалення мигдалин. Незабаром після цього Лорду почало снитися, що його Ной виріс і став здоровою молодою людиною. Лорда втішали ці «візити». Але 2002-го йому приснився сон, у якому Ной познайомив його з двома хлопчиками.

- Він пояснив, що повинен піти, але ці хлопці залишаться зі мною, - згадує Лорд. - Коли я прокинувся, сказав дружині, що знаю, що він більше не буде мені снитися. Так і вийшло.

Глен Лорд, котрий керує виробничою фірмою в Нью-Хемпширі, вважає, що останній сон був засвідченням від Ноя, що у нього все добре, і нагадуванням, що є й інші діти, яким потрібна любов. В кінці 2002-го року Лорд із дружиною усиновили двох братів за програмою усиновлення РФ.