Найчастіше вибір траурного вінка відбувається виключно інтуїтивно, на підставі емоцій, якими сповнена людина, котра понесла втрату. Лишень деякі обізнані люди здатні в композиції ритуального вінка мовби зашифрувати послання для покійного. Часом це остання можливість передати те, що так і не було сказано за життя. Ось чому так важливо грамотно підходити до виготовлення і придбання ритуальних вінків і кошиків: від вибору форми до складання колірної гами - з тим, аби правильно відобразити закладений замовником зміст або допомогти покупцю зробити відповідний його настрою вибір.

Мистецтво оформлення ритуальних вінків, кошиків, букетів - траурна, або ритуальна, флористика -  розвинена на теренах СНД доволі недостатньо порівняно з європейськими країнами. Однак основні прийоми створення траурних композицій все ж відомі, і виробники намагаються неухильно дотримуватися всього під час виготовлення своєї ритуальної продукції.

Основне навантаження, як правило, несе на собі колірна гамма, в якій виконані вінки та корзини. Крім власного глибокого значення, властивого вічнозеленій хвої, її темно-зелений колір служить відмінним фоном для квіткової композиції. Остання, згідно з європейськими стандартами, не повинна включати більше трьох домінуючих кольорів. Їх вибір базується як на поєднанні фарб, так і на їхньому символічному значенні.

Наприклад, жовтий колір асоціюється з сонцем і сонячним світлом, оптимізмом, так як йому властиво підбадьорювати і оживляти, як і сонячному світлу. Він може символізувати і надію, адже яскраве світло сонця може пробити темряву.

Помаранчевий колір гріє, як сонце, адже це найтепліший з усіх кольорів, він діє тепло і м'яко. Тому він і означає тепло душі, співчуття, підтримку.

Червоний колір - найбільш активний з усіх кольорів, він символізує сильні почуття. Червоні квіти у траурному вінку позначають великі труднощі, мучеництво і великі турботи, що випали на життя покійного, адже у християнській символіці краплі крові з ран розіп'ятого Ісуса перетворюються на квітку троянди. Крім того, червоний колір є символом безмежної любові Бога і людини.

М'який рожевий колір - символ райського квітучого саду.

Пурпурний колір, з одного боку, символізує силу і гідність, так як участь синього кольору заспокоює активність червоного. З іншого боку, цей колір символізує любов, але не таку палаючу, як червоний колір, а наділену почуттями, чудовими властивостями, сповнений сил.

Дуже глибока символіка синього кольору. Це і вірність, яка передбачає свідомі й продумані дії, і свідомість, мрійливі роздуми, оскільки синій колір виглядає тихо, спокійно, і свободу (світлий синій ніби вільний від земного тяжіння, а думки людини вільні при спогляданні цього кольору). Але синій колір означає також і тугу, прагнення. З ним хочеться полинути у «голубу далечінь», а думки відвертаються від реальності.

Зелений колір - основний колір у ритуальних вінках і кошиках - уособлює надію, так як там, де є зелений колір, там є і надія на життя. Він означає і світло, так як заспокоює, налаштовує на життя без боротьби. Він загострює сприйняття, так як діє природно і спонукає до спостережень. Жовто-зелений колір, колір молодого листя, уособлює молодість і сприйнятливість - ці асоціації пов'язані з молодим листям, що вбирають сонячне світло.

Фіолетовий колір одночасно і святковий, і містичний, він важкий і таємничий, серйозний і спокійний, сповнений глибини. Він спрямований всередину самого себе, так як частини червоного кольору утримуються синім. Це ексклюзивний колір, спокійний, стриманий, сповнений гідності. Ніжно-фіолетовий колір означає стриманість і спогади, адже в ньому чуттєва частина червоного змішана з мрійливістю синього, і обидва вони ослаблені впливом білого кольору. Бузковий колір, відтінок фіолетового, є символом віри і християнського віровчення. Він означає єдність протилежностей тіла і душі (одне з яких смертне, а інше вічне), а також створює відчуття печалі, але не гнітючої, а світлої, врівноваженої.

Чорний колір означає скорботу і смерть, так як виглядає похмуро і мляво через відсутність кольору, але в той же час у ньому вкладена горда гідність.

Фіолетовий і чорний кольори символізують глибоку духовність. Це справжні кольори печалі.

Сірий колір означає страх, так як здається непізнаним, виглядає ніби в стороні, наляканим.

Білий колір уособлює свято, оскільки сам випромінює, хоча й спокійно. Він означає чистоту й незбагненність, будучи посередником між людиною і духовним, і сам змінюється в залежності від того, яка фарба з ним поруч. Він означає і смерть як форму духовної подальшого способу життя.

При оформленні ритуальних вінків і кошиків не варто забувати, що траурну символіку несе не тільки рішення букета в кольорі, але й власне сам підбір кольорів. Протягом багатьох століть значення, яке присвоєно квітам, розвивалося з відчуття фарб, їхнього впливу на людину, виникало з традиційного переплетення міфології та історії.

У Стародавньому Єгипті, наприклад, символом короткочасності життя вважалася біла лілія. Для стародавніх греків же уособленням швидкоплинності життя була троянда. Вважалося, що її краса блідне також швидко, як непомітно пролітає наше життя. Круглий бутон троянди, на думку стародавніх греків, був символом нескінченності, яка не має ні початку, ні кінця, а тому його часто зображували на могильних пам'ятниках. Пізніше звичай прикрашати могили трояндами запозичили у давніх греків і римляни.

Квітами смутку і смерті у стародавніх греків були не тільки троянди, але й фіалка, гіацинт, анемона, нарцис. Їхня траурна символіка пов'язана з легендами і міфами, в яких поява цих квітів на землі пов'язувалася з сумними подіями. Крім того, ці весняні квіти недовговічні, їхня краса живе лише кілька тижнів - маленька мить в безкінечному плині часу - така ж, як і наше земне життя.

У європейців символом смутку і скорботи стала квітка глибокої осені - хризантема. Вона завершує сезонний парад квітів, розквітаючи в розпал або навіть до кінця осені. Ще однією рослиною, що традиційно використовується в Європі у похоронних церемоніях, є розмарин, який символізує вірність і пам'ять.

 

Дуже часто висаджують в Європі, як і в українських селах, на кладовищах барвінок - сланку рослину з вічнозеленим шкірястим листям. Здавна вона вважалася уособленням стійкості та життєвої сили. Посаджений на могилі, барвінок є знаком вічно зеленіючої любові і вірної пам'яті.

Сьогодні доречними при виготовленні траурних вінків і кошиків вважають ялицеві, ялинові і соснові гілки, що символізують час, надію, відродження. Також можна використовувати рожеве дерево без листя і з шипами, які у християнській символіці уособлюють терновий вінок, символ перемоги над смертю.

Відобразити гордість, гідність, шляхетність у квітковій композиції, що прикрашає ритуальні вінки та корзини, можна з допомогою амаралісів, гладіолусів, лілій, магнолій, настурцій, пальмового листя.

Чистоту, невинність, витонченість, красу символізують айстри, кали, маргаритки, білі хризантеми і троянди.

Свою подяку покійному можна висловити, включивши до траурного вінка бутони троянд, нарциси, гладіолуси.

Відображенням печалі й скорботи, що переповнюють душу, в ритуальних вінках служать червоні гвоздики, чорні троянди. Зазвичай їх супроводжують символи смирення, покірності і надії: дзвіночки, цикламени, іриси.

Любов у різних її проявах можна висловити за допомогою незабудок, айстр, червоних троянд і гвоздик. Прохання про прощення приховане в блакитних і пурпурових гіацинтах, смугастих гвоздиках.

Вічну пам'ять символізують цинії, рожеві гвоздики, незабудки.

При всьому різноманітті квіткових і колористичних рішень важливо пам'ятати, що траурний вінок повинен бути стриманий, урочистий, а головне - проникнутий особливим настроєм і змістом, адже це остання данина померлій людині.