Кладовище має стати місцем сімейного відпочинку, осередком спокою і естетичної розради, як мінімум - красивим парком і як максимум - пам’яткою, де є де розгулятися скульптурній думці і фантазії архітектора. Згадаймо кладовища Данії, куди люди йдуть просто прогулятися, разом з дітьми, цілими сім’ями, з друзями, а для літніх людей – це справді улюблене місце відпочинку, спогадів і роздумів, а не жорстока «нагадувалка» про неминучий фінал людського буття…

Прямуємо до Австралії, щоб заглибитись у незвичайний і незнайомий нам світ тамтешніх кладовищ, некрополів і мавзолеїв, зазирнути до похоронних домів, спробувати відчути їхню атмосферу і відкрити для себе щось нове. Перенесемося на мить туди, де старі некрополі буквально поєдналися територіально з новими місцями поховань.

Розпочнемо нашу екскурсію із зеленого кладовища міста Перт, столиці штату Західна Австралія. Ось із цього вікового дерева, що одразу кидається в очі кожному, хто сюди потрапляє.

Підійшовши поближче, бачимо, що це місце вічного спочинку кількох людей, про що біля лавочок нагадують ці мініатюрні обеліски.

Лавочок кілька. Під кожною одне чи кілька поховань.

 Новий обеліск біля однієї з алей з символічною назвою «Древо життя». Звертаємо увагу на листочки та місця під них на ньому. Заповнені мікроніші з іменами та прізвищами розкажуть про мешканців цього деревця. Відтак дізнаємося, кому належить прах, що знайшов спокій за кожним із цих листочків.

А ця, на перший погляд, альпійська гірка зі своїми міні-озерцем та символічним входом до маленької печери, ніби казкова дитяча галявинка. Наша фантазія недалека від істини. Це місце вічного спочину малюків, котрі через непереборну хворобу чи трагічний випадок полишили цей світ навіть не встигши його розпізнати.

Ви вже встигли здогадатися, що ці маленькі кам’яні таблички з метеликами та написами розкажуть про те, що під ними покоїться прах дітей.

 А ця дерев’яна істота, можливо наш Дідух або Ох, простягає свою руку, аби підтримати - бодай і подумки – невпевнену дитячу ходу, якій так і не судилося стати дорослою.

 Ось вона, ця могилка зблизька. Поруч з метеликом – дзвіночок. Їх тут безліч. Вони реагують на кожен порив вітру, на доторк, створюючи своєрідну атмосферу живої пам’яті, тамуючи біль і розпач.

 А до цього малюка завітав у гості його ведмедик. Поруч з ним на ланцюжку сердечко. Ти завжди у серці й пам’яті своїх батьків, можливо, братика чи сестрички…

 Це також дитяча галявина вічного спокою.

 Підходимо ближче…

 А хто тут на березі сидить?..

 Ця тропічна оаза також чиясь домівка.

 Підходимо ближче…

 І там хтось спочив, і там, і подалі…

 А ти, мабуть, любив змія запускати.

 О, і про машинки не забув…

В цих кущах і під цим деревцем також дитячі «домівки»…

 А біля цього басейну, що його висушило субтропічне сонце також спочиває дитяча «команда»…

 Так це і є «Сходи до небес»? Можливо. Хтось одразу пригадає пісню рок-групи Led Zeppelin з такою ж назвою, а хтось одного з лідерів гурту – Джона Боннема, котрий так рано й трагічно пішов із життя. Може і його душа сюди приходить, аби ще раз заспівати. Так, саме для цих малюків, які ніколи не чули його пісні. Може вони тепер разом. З подихом вітру дзвіночки з цих сходів нагадують і про себе, долучаючись до голосу інших – із зелених галявин та гірок, створюючи хор, виводячи свою ніжну пісеньку вітру, тамуючи біль батьків і відвідувачів. Тільки тут довелося відчути цю справді, хоча й рукотворну, але все ж райську атмосферу…

 Насамкінець про Австралію таке… Найбільш екологічним способом поховання є поховання без використання хімікатів і грибів. Крім того, на думку австралійських учених, відмова від традиційних похорону може принести державі до 4 мільярдів доларів щорічно.

Експерти з Квінслендського університету пропонують захоронювати покійних в лісі або полі, а зверху висаджувати зникаючі види рослин.

 Не дає їм спокою такий досвід в американському штаті Південна Кароліна - там на місці поховання біологи вирощують орхідеї.

За даними дослідників, такий спосіб поховання дасть можливість зберегти до 4 мільярдів доларів, які можна витратити на відновлення навколишнього середовища.