Найперша будівля давньоримського храму Пантеон була побудована Агріппою - зятем імператора Октавіана Августа - на честь перемоги над Антонієм і Клеопатрою в битві при мисі Акцій.

Близько 110 року н. е. храм згорів від удару блискавки, і на старому фундаменті імператор Адріан у 125 році н. е. спорудив нову будівлю, величнішу за колишнью.

Від первісної споруди Агріппи (27 р. до н. е.) вціліли лише передній портик з 16-ма колонами і напис, зроблений на фронтоні: «Марк Агріппа у своє третє консульство спорудив це».


Високе технічне виконання і гармонійність художнього образу Пантеону змушують багатьох учених припускати, що храм спроектував Аполлодор з Дамаску - великий римський архітектор і фаворит імператора Траяна. Римський Пантеон по праву вважається видатним інженерним досягненням античності.

Він є масивною круглою будівлею, перекритою грандіозним напівсферичним куполом. Купол діаметром понад 43 метри не пригнічує відвідувача своєю могутністю, а урочисто височіє над головою, подібно небесному зводу. Аж до кінця XIX століття жоден купольний храм не міг перевершити за розмірами «півсферу» римського Пантеону.

Банею захоплювалися архітектори Відродження. Мікеланджело вивчав його конструкцію, працюючи над проектуванням собору Святого Петра.

Всевидюче око 

В Пантеоні немає вікон. Єдине джерело світла – 9-метровий круглий отвір на вершині купола, що символізує небесне всевидюче око. Отвір не засклено, і проникаюче через нього світло не розсіюється в просторі, а акумулюється у вигляді величезного світлового стовпа.

На думку італійського професора Джуліо Мальї, Пантеон використовувався як гігантський сонячний годинник. Напрям і форма сонячних променів змінюються протягом року, а 21 квітня, тобто в день заснування Риму, сонце висвітлює вхід. Імператор, який входив до храму в цей урочистий день, міг купатися в сонячному промінні.

Храм язичників і католиків 

А зберігся Пантеон краще за інші культові споруди античності тому, що він завжди був діючим храмом. Спочатку римляни здійснювали тут ритуали в ім'я 7 найбільш шанованих богів - Нептуна, Юпітера, Марса, Венери, Плутона, Меркурія і Венери. На вівтарі, розташованому прямо під куполом, спалювали жертовних тварин. У 609 році імператор Візантії Фока передав будинок папі Боніфацію IV, котрий перетворив Пантеон на католицьку церкву.

З часом Пантеон став «храмом Святої Марії і мучеників», або «Санта-Марія дела Ротонда». Усі предмети, пов'язані із поганським культом, знищили, а замість них у храмі з'явилися чудові фрески на біблійні сюжети та фігури християнських святих. Легенда свідчить, що під час освячення храму язичницькі духи покинули Пантеон і вилетіли через купол, пробивши в ньому отвір. Саме так і з'явилося всевидюче око, про призначення якого й понині сперечаються вчені.

Національний мавзолей


У римському Пантеоні поховані видатні італійці, такі як живописці Б. Перуцці, Рафаель Санті та інші, а також королі Віктор Еммануїл II, Умберто I і королева Маргарита. Першою знаменитістю, похованою в Пантеоні, став Рафаель, котрий помер у 1520-му році.

На мармуровому саркофазі живописця його друг, кардинал П'єтро Бембо написав таку епітафію: «Тут спочиває Рафаель, за життя якого Матінка-природа побоювалася бути переможеною навік, а після його смерті боялася померти разом з ним».