Зчитавши код за допомогою мобільного пристрою можна перейти на Інтернет-сторінку, присвячену покійному.
В намогильних спорудах (пам’ятниках) на могилах шведів з'являється все більше «віртуальних версій» у «всесвітній павутині», повідомляє Радіо Швеція. Родичі покійних замовляють нанесення на надгробки QR-кодів – тобто спеціальних символів, що дають змогу в невеликому чотирикутному чорно-білому зображенні зберегти досить великий обсяг інформації. Цю інформацію можна зчитати і розшифрувати за допомогою мобільних пристроїв.
Спеціальні програми для створення і дешифрування QR-кодів широко представлені в усіх магазинах вдосталь для кожної з існуючих операційних систем.
QR-код придумали японці, коли в їхній країні набули популярності штрих-коди, але їхні можливості виявилися сильно обмеженими. На звичайному надгробному пам'ятнику не так вже й багато місця для інформації. Зазвичай наносяться традиційні для усіх країн дата життя, портрет і епітафії, розповів в інтерв'ю Радіо Швеція Ульф Лернеус, голова Національної асоціації директорів похоронних бюро.
У минулі часи на могильних плитах гравірували відомості про професійну приналежність покійного або про те, де пройшло (скажімо, на якій ферсі) його життя. У наші дні ця традиція практично повністю забута.
На зміну пам'ятників з каменю прийшли Internet-сторінки. «Чимало людей вкладають велику працю у створення меморіалу. Якщо ви створюєте щось подібне, ви, як правило, хочете поділитися спогадами. І багато людей навколо також прагнуть зберігати пам'ять про покійного і хотіли би розділити її, спрямовуючи своє співчуття на розсуд інших та до їхніх сердець», - розповідає Ульф Лернеус.
В один QR-код можна «упакувати» 7089 цифр, або 4 296 букви, - усе залежить від кодування, або, наприклад до 1 817 ієрогліфів. Обсяг доволі пристойний - прийнято вважати, що на одному стандартному аркуші паперу формату A4 можна розмістити 1800 знаків. Таким чином, QR-код на могильному пам'ятнику дає змогу додати досить докладну розповідь про людину, включивши в нього посилання на різні Інтернет-ресурси, включаючи віртуальні фото-альбоми, відео та музичні архіви.
«Яку інформацію зберегти? Вирішують родичі, - пояснює Ульф Лернеус, - Це може бути слайд-шоу з фотографіями про життя покійного, це може бути його улюблена музика чи навіть фільм. Багато хто може прагнуть викласти посилання на генеалогічне древо. Є багато людей, котрі захоплюються вивченням свого родоводу і це - один із способів надати більше інформації про покійних та їхні сім'ї ».
Невелика табличка з QR-кодом за бажанням замовників приклеюється до могильної плити. За необхідності її можна видалити, не заподіявши шкоди пам'ятнику. Багато шведських ліцензованих похоронних бюро і домів уже надають нову послугу.