Американська Асоціація дослідження аномальних явищ заснувала фонд, який опікуватиметься дослідженням феномену світіння над могилами.

Останнім часом подібні явища спостерігаються все частіше і частіше, причому в різних точках земної кулі. До недавніх пір їх намагалися пояснити природними причинами, але експерименти цього не підтвердили.

Споконвіку дивний світловий феномен пов'язували з примарами. Так, загадкове явище протягом ось вже багатьох років спостерігається поблизу містечка Ешвілл, що в Південній Кароліні. Воно отримало назву «Вогні Коричневою Гори» пише, грунтуючись на сторонніх джерелах сайт yoki.ru.

Таємниче світіння на схилі гори бачили сотні людей. Девід Малл, котрий живе в кількох милях від неї, фіксував свої спостереження, починаючи ще з 1980-х років, а також збирав інформацію про феномен від інших очевидців.

У листопаді 2000 -го дослідній групі, очолюваній Джошуа Уорреном, вдалося навіть зняти це явище на відео. Зйомка велася в районі 181-го шосе на північ від Моргантона.

На кадрах, зроблених з допомогою інфрачервоної камери, добре видно як світяться об'єкти сферичної форми. Ось вони з'являються, ось влаштовують «танок» навколо гірського схилу, а потім, збираючись в упорядкований ланцюжок, переміщуються до вершини гори. Все дуже схоже на масово бачені раніше у різних куточках світу НЛО.

Між тим, Девід Малл та інші спостерігачі вважають, що сферичні вогні на відеоплівці не мають нічого спільного з описами колишніх очевидців. За свідченнями останніх, феномен був не чим іншим, як просто плямами мерехтливого світла біля підніжжя гори. Виникало навіть припущення, що відеофільм Уоррена - не що інше, як фальшивка.

До речі, про Вогні Коричневої гори є згадки в міфах індіанців племені черокі. Згідно з ними, це явище помічали тут зі стародавніх часів. Вогники - це душі воїнів, загиблих на горі під час битви між племенами аборигенів, і ось тепер вони вештаються  неприкаяні й не можуть знайти собі спокою. А деякі легенди свідчать, що це смолоскипи в руках примар індійських дівчат, котрі тужить за своїми убитими женихами.

Завдяки цим переказами, Вогні Коричневої гори стали невід'ємною частиною і сучасного фольклору. У 60-х роках минулого століття була написана пісня, яка так і називається – «Легенда про Вогні Коричневою гори». Крім того, присвячений феномену й один із останніх фільмів серіалу «Секретні матеріали».

На Арлінгтонському кладовищі Вашингтону протягом місяця тричі фіксувалися зеленуваті світіння над військовими похованнями. На могилі родини Фіура в Аугусті (США, штат Джорджія) кожну ніч один із надгробних каменів випромінює зеленувате світло.

Відбувається це завжди в один і той же час. З'ясувалося, що остання із сімейства Фіура на ім’я Джозефіна, померла в 1899-му році, отруївши двох своїх братів і сестру і покінчивши з собою...

На кладовищі Раді, що в місті Тарту (Естонія) неодноразово спостерігалося світіння над братською могилою радянських воїнів. Керівник місцевого Клубу любителів непізнаного Яніс Перкман бачив його на власні очі. Але коли дослідники встановили відеоапаратуру, камера так нічого й не зафіксувала - не вистачило чутливості.

Подібні явища мають місце в Росії. Так, багаторазові факти світіння над могилами були зафіксовані на Малоохтинському кладовищі Санкт-Петербурга, заснованому ще в XVII столітті і закритому для поховань близько 60 років тому. Можливо, причина в шабашах, які регулярно влаштовують тут сатаністи.

Дивні явища пов'язують і з могилою нещодавно померлого актора Олександра Абдулова, який пішов із життя у січні 2008-го року. Вночі напередодні дев'ятого дня після його смерті над могильним пагорбом була помічена дивна хмарка, що ніби розхитувалася на різні боки. Загадкове світіння можна спостерігати й понині, особливо під час морозної ночі.

На Ігуменському кладовищі, що на острові Валаам, темними ночами можна спостерігати променисте світло-зелене світло, що ніби струмує з-під землі, піднімаючись на невелику – приблизно до метра - висоту. Іноді воно блукає кладовищем у вигляді світлої безформеної плями.

Довгий час феномен світіння над могилами намагалися пояснити тим, що в процесі розкладання виділяються фосфорні сполуки. Проте вчені довели, що фосфоросіюче світло від останків не може пробитися через товщу землі. Як правило, глибина могили не менше 1.5-2-х метрів.

Було проведено безліч експериментів, у ході яких під землю закопували дерев'яний ящик з великою кількістю фосфору. Але нагорі ніякого світіння не з'являлося. Так що доводиться все ж схилятися на користь ірраціональної ненаукової версії: таким чином, мовляв, мертві дають про себе знати живим…