- МАППС
- Членство
- Щорічні зустрічі
- Культура
- Співпраця з МАППС
- Календар подій
- Привітання
- Нормативні документи
- Наші здобутки
- Події 2012 архів
- Події 2013 архів
- Відео
- Постатi
- Православний календар
- Пам'ять України
- Цікаво знати
- Пряма мова
- Порадник
- Спадщина
- Події 2014 архів
- Небесна сотня
- Події 2015 Архів
- Новини 2016 Архів
- Новини 2017
- Новини 2018
Гарячi новини
-
Небесна сотня
Як це було. Пам’ятай!
В Україні всі дні Великого посту аж до Великодня оголошені православними церквами днями жалоби за загиблими Героями Майдану в Києві. (Фото і відео)
-
Прощання з загиблими Героями Майдану
"Ми не екстремісти! Ми ніколи не будемо вбивати людей! Я вас благаю, треба простити їх! Я прощаю як мама...", - зі сльозами молила мама загиблого героя."Нема прощення! Смерть катам", - прокотилось у відповідь... Козака Максима проводжали з козацькими почестями. (Фото і відео)
-
Перелік загиблих учасників акцій протесту в Україні у грудні 2013 — лютому 2014 року
До цього списку входять особи мирних громадян України, котрі мали безпосереднє відношення до ідеї та акції Євромайдану. Список постійно оновлюється. (Фото)
-
На Тернопільщині поховали замученого до смерті активіста Майдану
На Тернопільщині поховали ще одного героя Небесної Сотні - 31-річного працівника Тернопільського національного економічного університету Тараса Слободяна. Про це розповів сюжет телеканалу TV-4.
-
МОЗ: Число жертв під час протестів зросло до 102
На лікуванні в київських закладах охорони здоров'я перебувають 179 осіб. Починаючи з 30-го листопада 2013 року кількість жертв акцій протистояння в Україні збільшилася до 102-х осіб.
Археологи встановили, що люди у ньому були поховані живцем. Всі скелети знаходяться у неприродних позах, а в більшості - широко відкриті щелепи, наче вони намагалися вибратися або покликати на допомогу. Сьогодні вже розкопано п'ять могил, у кожній з яких поховані двоє або більше осіб.
Серед інших знахідок - глиняний посуд для вина, бронзова фібула - застібка для одягу, і кам'яні веретена.
XIV століття до нашої ери в історії Стародавньої Греції вважається часом розквіту Мікенської культури. Про ті часи оповідають епічні поеми, традиційно приписувані Гомеру, - «Іліада» та «Одіссея». Усні поеми, що передували епосу Гомера та Гесіода, до нас не дійшли. Згадувані в гомерівських поемах зразки ранньої поезії неепічного характеру також втрачені.
З чого розпочати розслідування загадкового вбивства, до того ж вчиненого так давно, що письмових джерел про ті часи у нас немає?
Хіба що більш пізні співвітчизники розповіли нам дещо. Батько історії Геродот повідав про те, як перський цар Камбіс II «велів без всякої причини схопити дванадцять найзнатніших персів і з головою закопати живими в землю». Із трагедії Софокла, нам відомо, що Антігона, котра порушила закон (вона поховала власними руками брата Полініка, тіло якого як зрадника повинно було бути залишене на поталу диким звірам), в покарання була похована живцем.
Про те, що греки практикували таку кару можна прочитати, наприклад, у давньоримського історика Саллюстія в «Югуртинській війні»: «греки поставили карфагенянам на вибір: або щоб вони в тому місці, де бажають провести кордон своєї країни, дозволили зарити себе в землю живими, або щоб самі греки на тих же умовах вирушили до того місця, яке оберуть. Філени погодилися й принесли себе і своє життя в жертву батьківщині - вони були живцем закопані».
Закопування живцем у землю застосовувалося за порушення обітниці цнотливості до жриць-весталок. Таке покарання, як пише Плутарх, здійснювалося біля одного з семи римських пагорбів, біля так званих Коллинських воріт - porta Collina - воріт міста Риму, що поряд з Квиринальського пагорба. Звідки бере початок звичай страти весталок - незрозуміло. Існує припущення, що в давнину існував обряд ініціації дівчат з приводу першої менструації, коли їх символічно ховали живцем. За іншою версії, страта весталок пов'язана з оскверненням богині Землі, яка по суті є двійником богині Вести.