Поховати людину в Донецьку нині дорожче й проблематичніше - не всі кладовища відкриті, не всі служби працюють як раніше. Та й грошей на цей сумний захід потрібно тепер більше.

У КП "Ритуальна служба міста Донецька" нам розповіли, що в місті діють всі кладовища, крім двох - Застанційного (більш відомого в народі як "15-е кладовище", що в Куйбишевському районі, та Іверське в Київському, розташоване безпосередньо біля аеропорту. "На всіх кладовищах йде звичайна робота, з урахуванням, зрозуміло, поточної ситуації в місті - обстрілів, - повідомили в комунальному підприємстві. - Два кладовища закриті, важка ситуація на Грабарях і Щегловці, хоча це кладовище працює, причому на нього навіть збільшилося навантаження".

Комунальники розповідають, що своїх розцінок у зв'язку з бойовими діями в місті не змінювали. Копка могили так і коштує 720 гривень, якщо прискорено, то дорожче. "Труну зараз можна і за 100 гривень придбати, - повідомляють продавці ритуальної атрибутики, котрі поховали до підвалів розкішні "колиски для вічного життя" і зробили ставку на продаж недорогих трун і всіх необхідних для жалоби речей. - Можна купити все і не витратити більше 500 гривень".

У Донецьку зараз не до шику, більшість із них не знає, що робити, якщо в сім'ї або по сусідству помер чоловік. Як і в мирний час, принцип той же: спочатку дзвінок на 102 або швидку допомогу. Представники силових структур фіксують смерть особи і відправляють до моргу на розтин. Швидка допомога приїжджає, якщо людина померла від хвороби і в неї залишилися підтверджуючі захворювання документи.

"Тіло прадідуся відправили до моргу, там судмедексперт підвів нас до представників ритуальних послуг, котрі відразу сказали, які закриті кладовища, які відкриті і запитали, де будемо ховати. Ми дізналися, що, наприклад, в Макіївці відкрито тільки цвинтар "Лісовий", а "Карла Маркса" закрито, - повідала донеччанка Лариса Губенко. - Доглядач кладовища попросив поховати прадіда по можливості до 12-ї години дня, начебто до цього часу обстріл меншає, але сказав, що якщо раптом почнеться прямо під час церемонії стрілянина - то ніхто труну не кине і не втече, доведуть справу до кінця. Ми віддали копачам 150 гривень, крім офіційних платежів, все пройшло швидко і, слава Богу, тихо".

Донеччани допомагають одне одному у важку хвилину життя, попутно підраховуючи витрати. "У нас в будинку були похорони сусіда - помер від серцевого нападу, не переживши чергового обстрілу. Ми допомагали в організації похорону, звичайно, - розповіла мешканка області Тетяна Левчук. - Виявилося, що є проблема з моргом. Працівників там не вистачає - всі, хто міг поїхали, кілька людей залишилися, вони просто не встигають все зробити. Черги дикі, але за гроші можна просунутися. Рідні покійного сусіда були п'ятдесяті, а за 100 гривень стали п'яті. Взагалі, основні витрати були за організацію катафалка, який привіз тіло з моргу додому, і, власне, послуги моргу, який за те, щоб обмити і одягнути покійного бере, я вважаю, великі гроші, - сусіди віддали близько 400 гривень".

На одному з макіївських кладовищ можна зустріти кілька десятків свіжих могил. Приблизно чверть із них - безіменні. "Ховаємо бійців "ДНР" практично кожен день. Нам просто дзвонять і ставлять перед фактом, що потрібно стільки-то могил, в такий то час привезуть, - каже місцевий доглядач кладовища. - Працювати моторошно. Буває, що привозять труни, а тіла вже давно "потекли". Запах жахливий, працюємо тільки в рукавичках. Дуже багато безіменних бійців привозять, ми їх ховаємо просто під номерами, які вказані на гробах. Потім вже через морги за цими самими номерами родичі знаходять могили своїх близьких. Страшно, звичайно, все це. Але тут на цвинтарі неважливо, хто і на якому боці воював, та й чи воював взагалі. Тут у всіх одна глибина".

Поруч зі свіжими могилами - ще близько десятка викопаних ям. "Це "заготовка", - пояснює доглядач кладовища. - Ми ніколи не знаємо, яку кількість вояків нам доведеться поховати, а труни ж під відкритим небом не кинеш, тому що робочий день закінчився. Та й хто нам дасть - голову потім знесуть. Нас взагалі мало хто про що запитує, та й ми від гріха подалі зайвих питань не ставимо".