Ліма (El Mundo) кладовище, розташоване в центральній зоні Ліми Барріос-Альтос, що носить ім'я його творця, священика Матіаса Маестро, також похованого тут. Могили, склепи і мавзолеї відкритого 1808-го року віце-королем Перу Фернандо Абаскалем цвинтаря відображають історію країни. Загалом на території кладовища знаходиться 940 скульптур. Деякі з них створили у себе на батьківщині італійські майстри Санто Барнеа, П'єтро Коста, Ульдеріко Тендеріні, Рінальдо Рінальді, а також французи Жан-Луї Барріа та Антонін Марсі.

У 2002-му році була започаткована екскурсійна програма, що проводиться по четвергах і суботах. Спочатку у прогулянках брало участь не більше 40 осіб, однак зараз їхнє число досягає 350. В основному це молоді люди і туристи, котрі відвідують Ліму, пояснює історик і гід на ім’я Хосе Боканегра. Кожну групу супроводжує гід, який розповідає про долі особистостей, похованих на першому в Лімі кладовищі-музеї  «Пресвітер Матіас Маестро», визнаному національною історичною пам'яткою.

Нічні прогулянки мають різну тематику, в числі яких - любов, патріотизм, смерть тощо. «Найбільше цікавлять публіку екскурсії на тему смерті, що проводяться в листопаді, і закоханих, що зазвичай організовуються у лютому», - констатує гід.

Серед місць, що привертають чи не найбільшу увагу публіки - надгробок перуанського поета Хосе Сантоса Чокано (Jose Santos Chocano) - «Співака Америки». Він заповів поховати себе у вертикальній могилі площею в один квадратний метр. Труна була поставлена вертикально, а на могильній плиті написані рядки з його вірша «Життя, що зазнало катастрофи», - коментує Боканегра. Цей поетичний твір (дослівний переклад) промовляє: «Цей квадратний метр я шукав на землі, рано чи пізно він стане моїм... Я не шукаю більше нічого, крім квадратного метра, де одного разу вони повинні будуть поховати мене стоячи».

Незважаючи на брак освітлення, деякі відвідувачі зупиняються, щоб розглянути скульптури з білого мармуру, яким славиться італійське місто Каррара. Серед них – «Господиня в мантильї», «Посох Гермеса» і «Крилатий охоронець». Також привертають увагу гостей і бронзові композиції «Мати, яка плаче на могилі дитини» та «Крик болю» - скульптура, що зображує чоловіка з піднятими до неба руками і сумним обличчям. Ці скульптури прикрашають забуті мавзолеї, на яких видно плями від землі.

В одному з павільйонів поховані французькі релігійні діячки, в числі яких - сестра Армазі Паже, одна із засновниць Школи Різдвяного вертепу в Перу. Як говорить історик Боканегра, зараз вивчаються можливості перевезення останків черниці до склепу Героїв Другої Тихоокеанської війни (1879-1883), розташований на цьому ж кладовищі. Сестра Паже клопотала перед французьким адміралом Петі-Туаром про порятунок Ліми, коли чилійці загрожували місту підпалом і грабежами.

В іншій могилі спочиває Себастьяна-де-Берріос, яка померла в 1898-му році. Над нею виділяються два стволи дерев у формі хреста, на яких сидить мармурова сова. «Періодично тут знаходять невеличкі вузлики з тканини, в яких приховані фотографії, волосся і ляльки. Подейкують, що ця жінка була циганкою і займалася чаклунством", - пояснює гід.