Тут від перших років його заснування хоронили осіб відомих, знатних, найбагатших - діячів культури, мистецтва, науки і всю політико-адміністративну еліту столиці Королівства Галичина і Лодомерія.

Перші поховання здійснювалися на території сучасних полів 6, 7, 9, 10, 14, де збереглась і найстаріша надмогильна плита, датована 1675 р. На початку XVI століття тут існував цвинтар для знедолених.

Личаківський цвинтар, який в середині ХІХ ст. був перетворений на парк, поступово став своєрідним музеєм надмогильної скульптури і архітектури малих форм просто неба. Некрополь -  це цінна пам’ятка садово-паркового мистецтва, де відчувається єдність людини і природи, історична тяглість, культ предків, ностальгія. 

 Зараз це музей на площі, яка перевищує 42 га, і усипальниця, в якій спочиває понад 400 тисяч людей. 

На його території є скульптури і архітектурні споруди відомих майстрів: Гартмана Вітвера, братів Шімзерів, Павла Евтельє, Генрика Пер'є, Юліана Марковського, Івана Левинського, Григорія Кузневича, Сергія Литвиненка, Євгена Дзиндри, Теодозії Бриж, Якова Чайки, Емануїла Миська та інших. Шедеври, що вийшли з-під їхнього різця, прикрашають могили осіб різних національностей - українців, поляків, австрійців, німців, вірмен і багатьох інших, які були представниками багатьох віросповідань. 

Рішенням Львівської міської Ради народних депутатів від 10 липня 1990 територію Личаківського цвинтаря оголошено історико-культурним заповідником місцевого значення. 

Діяльність музею скерована на охорону та збереження культурної спадщини України, проведення науково-дослідної, інформаційної та культурно-освітньої роботи з метою її популяризації.

На початкових етапах створення музею було встановлено мережу освітлення, охорону кладовища, облаштовано площу біля центрального входу, придбано автотранспорт, збудовано будинок адміністрації і т.п.

Згодом акцент був перенесений на облік пам’яток історії, мистецтва та архітектури, розташованих на території музею та їх популяризацію, а також реставрацію, консервацію надгробків і благоустрій території.

За останні роки здійснено значні обсяги ремонтно-реставраційних та відновлювальних робіт, встановлено надгробки на могилах, які були втрачені свого часу і віднайдені зараз, завдяки опрацюванню архівних документів.

На території музею впорядковуються місця поховань борців за незалежність України. Так, з ініціативи громадськості розпочали будівництво військових меморіалів, місць почесних поховань,  встановили ряд пам’ятних знаків на місцях не збережених масових поховань, організовано перепоховання жертв репресій.

Віртуальний тур – за цим посиланням:

http://lviv-lychakiv.ukrain.travel/uk/pro-muzej/virtualnyj-tur.html