Коротко на основі свідчень опікуна померлого учасника бойових дій ситуація у Кривому Розі виглядає так. На виклик служб швидкого реагування задля констатації смерті до сім’ї померлого приїхав слідчий. Тобто той, функція якого пересвідчитися у ненасильницькій смерті покійного. І все. Та після цього його «робота» тільки й розпочалася. Спочатку він почав обережненько розпитувати, як сім’я збирається ховати родича і до кого звертатися. Дізнавшись про завчасно зроблений вибір слідчий зробив усе можливе, аби його змінити. Журналіст місцевої «Домашньої газети» Дарина Жукова розповідає, що слідчий тут же запевнив присутніх у неправильності їхнього вибору, заходившись телефонувати до «правильної» фірми, не забуваючи її рекламувати на всі заставки.
Не встиг чоловічий голос прийняти замовлення, як за п’ятнадцять хвилин на порозі вже представник фірми – пані Вікторія. Прибувши, вона взялася з озвучування розцінок. Рідні зголосилися на її умови, а розрахуватися пообіцяли на кладовищі. Наших людей важко чимось здивувати: озвучена на квартирі сума за копання могили у 808 гривень на кладовищі плавно перетворилася на 1800! При цьому ні договорів, ні документів, ні чеків. Це ще не все. Безплатне резервування місця для 89-літньої дружини на кладовищі обернулося п'ятистами гривень. І це при тому, що загальновідомим є факт безплатного резервування такого місця, починаючи з шістдесятилітнього віку.
Подив сім’ї на цьому не скінчився. Нагадаємо, що місцеві бюджети компенсують витрати учасникам бойових дій. Отримавши з рук згадуваної вже Вікторії документ про сплату ритуальних послуг, рідні «довідалися», що за могилу вони сплатили всього 880 гривень?! А про 500 за місце нема й згадки…
Журналіст провела розслідування й дізналася, що пані Вікторія не хто інша, як Вікторія Ялова, начальник відділу збуту КП «Ритуал», а виданий нею документ на компенсацію витрат сім’ї ветеранів із міського бюджету виданий підприємцем і фізособою Т. Владимировою, її колишньою підлеглою по КП.
Перелік порушень на ринку ритуальних послуг регіону (крім озвучених вище) надамо з матеріалів конференції, присвяченій темі «Порушення законності органами місцевого самоуправління у сфері ритуальних послуг у м. Кривий Ріг», організованої громадськими організаціями «Ліга підприємців Кривого Рогу» та «Криворізька асоціація ритуальних послуг». Ось що розповідає головуюча на конференції і керівник Ліги підприємців міста Ірина Туровська:
- Ми протистоїмо міській владі. Підводячи підсумки, готуємося до нових битв. Сьогодні йде глобальне знищення КП «Ритуал». Нас впродовж тривалого часу збурюють цвинтарні війни, як охрестили цю проблему журналісти. Ми не можемо спокійно працювати через те, що міська влада нас не чує, а відповідає лишень пустопорожніми обіцянками. Ми всі стали очевидцями планомірного захоплення ринку ритуальних послуг.
Повернемося до матеріалів конференції. Відео свідчить, пише «домашня газета»: працівниця одного з місцевих кладовищ не пускає на територію кладовища процесію, зачинивши ворота перед катафалком. Перебуваючи зі своїм керівництвом на постійному телефонному зв’язку, вона «рекомендує» родичам далі нести труну пішки, або перекласти в «правильний» автобус. Не дивуйтеся, бо перед цим були непоодинокі випадки з вимогами перекласти небіжчика до «правильної» труни. Цього разу, очевидно через помітну відео зйомку, до цього не дійшло.
На часі пояснити читачам, що таке неправильні труни і катафалки. Відповідь проста: це ті, що замовлені не у тих фірм і не у тих підприємців. Звернувшись до світового досвіду, розуміємо, що світ такого ще не бачив. Навіть у місцях бойових дій непримиренні сторони-противники не перешкоджають доступу до кладовищ одне одному з метою поховання загиблих. Тож наш Кривий Ріг у цьому зв’язку «впереди планеты всей».
Процитуємо у цьому зв’язку заступника міського голови пана Григорія Вербицького. Наступний ролик з конференції подає його слова під дружній регіт зали: «Органи місцевого самоуправління будуть робити все по закону, у чіткій відповідності із законом. Що сьогодні і відбувається». Справді є з чого реготати присутнім.
Наступний відеоролик проливає світло на ще один вид беззаконня. Рідні померлого привезли на кладовище власною автівкою з причепом пам’ятник задля встановлення на могилі. Чому перед ними зачинилися ворота? Гадаю читачі вже здогадалися: і пам’ятник не той (виготовлений не тими) і автомобіль не той (не замовлений у кого треба) тощо.
Тепер коротко мовою цифр коментар від місцевого підприємця Тетяни Ладижинської:
- Згідно даних РАГСів впродовж IV кварталу 2011-го у місті померли 2755 осіб. На запит ритуальній службі міста, скільки ж продано могил, відповіді, зрозуміло немає. А її і бути не може. Адже, за нашими даними, лише п’ята частина коштів, отриманих від копання могил потрапляє до каси «Ритуалу». В умовах, коли директори кладовищ переходять до приватних структур, решта коштів осідають у фірмах, наближених до сумнозвісного директора КП «Ритуал сервіс плюс» Арсена Пошнакяна.
Від підприємців із Жовтих Вод, котрі також були присутні на згаданій конференції дізнаємося:
- У нас все зайшло ще далі. Охоронець кладовища з фірми «Харон» відкрив пальбу з пістолета по водію. На щастя перші два постріли не відбулися через затвору, що заклинив. А третій постріл уже вийшов невлучним.
Делегати з Нікополя розповіли про «стрибаючі» вгору тарифи на викопування могил, а також про те, що їхнім ринком відтепер заправляє заступник директора КП «Ритуальні послуги», котрий є тестем міського голови.
Мешканець Кривого Рогу нагадав присутнім, як змушений був сам викопати могилу покійному родичу. Але для того, щоб труні «потрапити» на кладовище за власноруч викопану могилу довелося таки заплатити.
До маразму – інакше не скажеш – дійшло у Жовтих Водах. Двадцятичотирьохрічний місцевий мешканець, не маючи відповідних коштів на копання могили, увечері разом зі своїм товаришем самотужки викопав могилу своїй матері. Та здивуванню - у найгіршому розумінні цього слова - не було меж. Коли похоронна процесія дісталася цвинтаря, то виявилося, що заготовлена могила в акурат закопана?! І сміх, і гріх…
Суть розповіді керівник Криворізької асоціації ритуальних послуг Світлана Калініченко, перебуває вже не інакше, як у царині розкрадання державних коштів. Дізнаємося з її слів про так званий тендер на перевезення тіл померлих до судмедекспертизи. Незважаючи на те, що одна з приватних фірм запропонувала брати з міського бюджету на 700! тисяч гривень менше, перемогла інша – «Исход». Зрозуміло, адже вона наближена до самого пана Пашнакяна. Та найцікавіше те, що зареєстрована ця фірма була лише за кілька днів до тендеру.
На цьому все не закінчилося. Працівники фірми-переможця, використовуючи кошти бюджету, виділені на перевезення тіл померлих, не забували брати з родичів 100-прооцентну оплату зверх. Таким чином, оплата ставала подвійною. Нагадаємо, що раніше ці бюджетні кошти йшли на рахунки служб швидкого реагування, тобто медиків і міліції.
Закінчити побіжну розповідь про конференцію доводиться гучним вигуком із зали одного з делегатів: «No Pasaran!» («Вони не пройдуть!»). Під гучні оплески Ірина Туровська вигукнула у відповідь: «No Pasaran!». Тому й ми маємо надію, що всі наші прагнення й намагання не пройдуть дарма, а сила закону врешті решт запанує і в цьому регіоні.
Повернемось до питання вільної конкуренції. У всіх учасників криворізького ринку ритуальних послуг з комунальними службами міста були укладені договори про співпрацю до 31.12.2012 року. Та після появи на ринку у квітні 2011-го КП «Ритуал Сервіс Плюс» всі підприємці та підприємства були поставлені до відома, що їхні договори недійсні, і потрібно укладати нові зі згаданим уже новим КП. Протягом квітня усі кинулися надсилати на підпис до «РСП» нові угоди. Та пройшов квітень, а за ним травень і все літо. На всі запити була ціла низка відписок. Дійшло навіть до того, що погодження на підприємницьку діяльність потрібно було отримувати у Антимонопольному комітеті України?!
У вересні терпець у всіх урвався, і підприємці звернулися з проханням про захист підприємницької діяльності до Міжнародної асоціації професіоналів похоронної справи. Після втручання МАППС у жовтні місяці (через півроку) підприємців таки почали запрошувати на підпис договорів.
Не все просто було й з договорами. Підприємці підготували необхідні документи, а таких всього чотири. Нагадаємо, що згідно Наказу Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 року за № 193, таких чотири: копія-довідка про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи-підприємця, копія свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності, перелік пропонованих для надання послуг і режим роботи з номером телефону.
Та не так сталося, як гадалося. На ділі підприємцям почали викручувати руки. Довелося побігати, готуючи «додатковий» перелік документів: копія свідоцтва про державну реєстрацію, копія свідоцтва про сплату єдиного податку, копія картки реєстрації об’єкта торгової діяльності. Крім того, потрібно було надати дані про діяльність підприємства, прейскурант цін на товари і послуги і, нарешті, копії технічних паспортів ритуального автотранспорту. А в Дніпропетровську пішли ще далі, додаткові документи були «узаконені» рішенням міськради. Тож тамтешнім підприємцям довелося готувати ще й довідку про матеріально-технічну базу підприємства та цілу низку інших матеріалів. Не будемо стомлювати цими переліками читачів.
Яка ж мета таких додаткових «заходів» перед підписанням договорів. Передусім відтягнути час підписання договорів, а відтак і початок легальної роботи конкурентів - суб’єктів підприємницької діяльності ритуальної сфери. Кули йдуть усі ці стоси й папки зайвих документів, що не є обов’язковими (читай – потрібними)? Та на смітник. Щоправда перед цим вони ретельно «опрацьовуються» на предмет дізнатися всю «подноготную» про конкурента…
І наостанок про договори, тобто ще про одне, без чого картина про них буде неповною. З’явився у них, на перший погляд, прогресивний пункт. Щомісяця кожен підприємець і кожне підприємство ритуальних послуг відтепер зобов’язувалося віддавати певну суму коштів на благоустрій кладовищ і прилеглих територій. Одна біда: в угоді не прописана сума, бо замість неї прочерк. Скільки віддавати, кому і де? Скільки потрібно, у певному місці і в певний час. Зрозуміло, перевірити куди підуть ці кошти, ніхто не зможе. Говорити про податки із цих сум – насмішити людей…
Впродовж цього часу в МАППС не сиділи склавши руки. На всі незаконні рішення регіональних влад були подані звернення і протести до Мінрегіону, Генеральної прокуратури, Антимонопольного комітету, Держкомпідприємництва, Раді підприємців при Кабміні, МВСу, МОЗу. Питання конкуренції, захисту підприємницької діяльності у сфері ритуальних послуг гостро стоїть і дотепер. «За вашої участі й допомоги, - пишуть у своєму листі на адресу президента МАППСу підприємці кривого Рогу, - нам до цього часу вдалося зберегти свій бізнес».
Зрозуміло, що цього замало. Тому впродовж останнього часу за ініціативи МАППС відбулася низка нарад і круглих столів, у тому числі у Раді підприємців при Кабміні, Громадській раді при Держпідприємництві та двічі у Міністерстві регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України. На вимогу заступника міністра Мінрегіону Олександра Аліпова впродовж грудня місяця в усіх проблемних регіонах на рівні міських рад та державних адміністрацій відбуваються засідання за участю представників МВС і МОЗ, управлінь ритуальних послуг і керівників комунальних підприємств, підприємців ритуальної сфери та представників державних установ столиці.
Про перебіг подій та наслідки засідань і нарад ми систематично повідомляємо на нашому сайті. Новини не завжди втішні, тож маємо те, що маємо. Попереду ще тривала діяльність на шляху захисту інтересів підприємців, їхніх прав як суб’єктів господарської діяльності, боротьба за чесну конкуренцію і прозорі та єдині методи роботи для всіх учасників ринку. У виграші будуть як держава, так і споживачі.
Уривками з листа від одного з таких потенційних споживачів до редакції криворізької «Домашньої газети» і хотілося б завершити. Лишень варто кількома словами побіжно пояснити до чого він. Набув чинності новий Карний кодекс України, у Статті 238 якого прописано, що під судмедекспертизу потрапляють тепер усі померлі громадяни. У тому числі й літні люди, важкохворі, скажімо, онко чи діабетики, котрі померли вдома. Ділки на місцях ніби цього й чекали. І це при тому, що інструкції МОЗу з приводу таких випадків ніхто не відміняв: акти й свідоцтва про смерть їхнім рідним мають видаватися як і раніше без участі судмедекспертів.
Що ж насправді відбувається на дніпропетровщині? Усіх пенсіонерів незалежно від віку й діагнозу їхнього померлого чоловіка чи дружини «женуть» до судмедекспертизи. Ось що дізнаємося далі з розповіді місцевого підприємця Андрія Хотяшова з приводу проблеми «діяльності» експертів. Бабуся, яка прийшла до нього в магазин, змушена віддати поховання померлого чоловіка, з яким прожила 44 роки, на розсуд держави, бо тіло дідуся потрапило до нечистих на руку ділків, пов’язаних з судмедекспертизою. Виставлений рахунок за послуги не просто приголомшив бабусю, але й поставив у безвихідь. Таких коштів у неї просто немає. Тож дідуся ховатимуть державним коштом. Припадаючи навколішки, вона благала про допомогу. Ось як «тлумачать» новий Карний кодекс на місцях. Тож час повернутися до листа:
«Щиро дякуємо вам за інформацію про ритуальні послуги. Ми, старі пенсіонери віком за сімдесят п’ять, котрі ще лишилися в живих, охоплені жахом з приводу «бєспрєдєла». Волосся, що ще лишилося на наших головах, стає дибки, а сама голова паморочиться. За що така наруга над нами? Складається враження, що цією потрійною спілкою (МВС, МОЗ і прокуратура) все робиться задля того, щоб за наш рахунок поповнювати збіднілий упродовж останніх двадцяти років бюджет країни…
І ось «мертві душі» (зовсім як у М. В. Гоголя), проте вже у ХХІ столітті, знову оживають. Чічікови сидять у владних верхах і безсоромно та без докорів сумління обдирають уже мертвих, та ще й так ганебно глумляться над бездиханними тілами, говорячи про судмедекспертизу з розтином. Навіть у «Божественній комедії» А. Данте («Пекло») такого не прочитати. Непогано вигадали наші «улюблені» обранці у верхах де і з кого злупити такі потрібні для бюджету кошти: 1500 гривень лишень за нікому не потрібний, крім грошей, розтин. Побажаємо і їм того ж, хоча це й не по-християнськи. Та вони за будь-яких умов все одно відкупляться і знайдуть усілякі стежки, аби уникнути цієї наруги над власним померлим. Бог їм суддя, за все доведеться тримати відповідь.
Люди, годі мовчати, давайте всі разом або й кожний окремо, писати до високих можновладців і вимагати відміни цього…
Під лежачий камінь вода не тече. Можливо, й нас почують. Нехай не займають старих, котрі померли своєю власною біологічною смертю і так жорстоко не глумляться з їхніх останків.
І наостанок. У вестибюлі КП «Ритуал» висить виписка з Указу Верховної Ради України – ховати померлого, виходячи з його волевиявлення. Якщо є заповіт на майно, то, можливо, можна скласти такий документ і за життя з приводу свого поховання, завіривши його нотаріально. Та чи буде такий документ правомірним після смерті…».
Не обійшли увагою в МАППС і цю проблему. Під час останньої наради у Міністерстві регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України керівництвом Асоціації та її членами з регіонів нашої держави жорстко було поставлено вимогу негайно навести лад із цього питання. У відповідь пролунала обіцянка з приводу розсилки до кінця 2012 року усім медичним установам на місцях інструкцій і наказів з приводу порядку розтину і правомірності дій представників судмедекспертизи у кожному конкретному випадку. Про те, як буде вирішуватися це питання на місцях, повідомлятимемо на сторінках нашого сайту.