Ближче до півночі біля дверей готелів в Нью-Делі збираються зграйки туристів приблизно по двадцять осіб, котрі потім прямують долучитися до гонитви за примарами на місцевих напівзакинутих цвинтарних територіях.

Туристам в індійській столиці очевидно тепер не до сну ночами. Для них вигадали раніше небувалу розвагу. Вона можлива тільки в той час доби, коли блідий місяць ледь проглядається на чорному небі, а на кладовищах панує морок, таємниче шумлять на вітрі дерева й лунає каркання потривоженого вороння.

Зуби у «мисливців» стукотять від жаху, жижки тремтять і здригаються щосили. Сміливості однак додають пачки солі в руках, щоб відганяти духів, а також палаючі факели, з якими не так страшно лавірувати нічним мороком серед могил і надгробків.

Для початку гід веде іноземців прочісувати некрополь біля старовинної мечеті Джамалі-Камал. Усілякі розмови на кшталт - «вздовж дороги мертві з косами стоять, і - тиша» делійські чічероне заохочують як стимул: так краще відчути навколишнє. Воно, втім, і без того похмуре. Вогонь від смолоскипів вихоплює з ночі старі могильні плити, на які «екскурсанти» посипають сіль, щоб відігнати «спіритів» і шепочуть відповідні цій ситуації заклинання. У багатьох кров холоне в жилах від страху, але задля цього все й робилося.

Коли буде покінчено з духами у некрополі Джамалі-Камал, відбувається «передислокація» до іншого цвинтаря - кладовища Ніколсон. Там за легендами «живе» привид обезголовленого в Х1Х-му столітті британського офіцера, і з ним «мисливцям» доведеться неабияк пововтузитися. Коли факели догорять, а солі більше не залишиться, туристи з почуттям виконаної справи та з вантажем вражень від розгону «демонів» прямують відсипатися до готелю. Що їм снитиметься – не важко буде уявити.

Організатори «турів» до кладовищ із Індійського товариста паранормальних явищ задоволені попитом на них у туристів. До їхніх послуг скоро будуть кладовища не тільки Делі, але й Мумбаї, Бангалора і Калькутти, куди ось-ось потягнуться ночами нові каравани іноземців із сіллю та факелами…