Видання «The Village» дослідило, скільки коштує померти у різних країнах світу. У Москві, наприклад, отримати гідне місце на кладовищі майже настільки ж дорого, як придбати нерухомість. Зате сімейні ділянки, як і бабусині малогабаритки, передаються із покоління в покоління. При цьому нещодавно були опубліковані дані про те, що повний пакет ритуальних послуг у Росії становить 830 доларів. Це, як правило, в рази дешевше, аніж у багатьох інших країнах світу. Розглянемо, скільки коштують проводи в останню путь в Німеччині, Румунії, Бразилії, Норвегії, Фінляндії, Грузії та Ізраїлі.

Німеччина

Ксенія Максимова, журналіст

Похорон в Німеччині - захід витратний. У середньому обходяться в 7 тисяч євро. Багато залежить від місця поховання, послуг і атрибутів. За статистикою, 60 відсотків померлих ховають у труні, а 40 – піддаються кремації.

Варіант похорону в труниі й на цвинтарі - найдорожчий. Купити місце не можна, його можна тільки орендувати, заплативши за це певне мито. Зазвичай такий договір укладається на двадцять років. Після закінчення цього терміну оренду місця можна за бажання продовжити.

Середня ціна за місце на німецькому кладовищі - 2 400 євро. До цієї суми потрібно додати ще 600-800 євро на рік за догляд за могилою. Чим більший населений пункт, тим дорожче. Ціни на кладовищах, що облаштовані при церквах, зазвичай нижчі тих, що вказані у прайс-листах муніципальних цвинтарів.

Літній батько мого знайомого з Дюссельдорфа вже давно відкрив у банку похоронний рахунок, на який поклав 20 тисяч євро. Він людина віруюча, і йому важливо, щоб в останню путь його проводили згідно з усіма церковними канонами. Але всіх питань гроші не вирішують. В інших знайомих син покінчив життя самогубством, і батькам довелося добряче побігати, перш ніж знайти покійному останній притулок.

Кладовища відмовлялися приймати самогубців, і в підсумку - за домовленістю – таких ховали на кладовищі єврейської громади. Щоправда, одного юнака, котрий кинувся під поїзд, батькам без сперечань дозволили поховати в центрі самого іменитого берлінського кладовища. Але довелося заплатити майже 8 тисяч євро, а заодно й забронювати поруч з сином місця для себе.

Найскромніший варіант - це анонімна кремація. Він обійдеться в 2 тисячі. Після цього з прахом можна робити що завгодно. Наприклад, поховати в землі на кладовищі, в спеціальному лісі, помістити в колумбарій або ж навіть розвіяти над морем.

Витрати на похорон стають в буквальному сенсі слова тим останнім боргом, який належить віддати родичам покійного. За законом ці витрати лягають на плечі спадкоємців або кровних родичів. Іноді трапляється, що, наприклад, літній жінці звалюється на голову рахунок за похорон свого батька, якого вона бачила три рази в житті і то в далекому дитинстві. Родичі можуть стати й перешкодою в процесі проводів в останню путь. Наприклад, 63-річна мешканка Мюнхена вже півроку змушена зберігати урну з прахом чоловіка вдома. З'ясувалося, що у чоловіка десь є дочка від першого шлюбу, з якою він ніяких стосунків не підтримував. Вдова не може розшукати дочку покійного, а без її згоди урну ховати не дозволяють.

Як і скрізь, похоронний бізнес у Німеччині надзвичайно прибутковий і нерідко цинічний. Інтернет-форуми переповнені скаргами родичів, на яких наживаються спритні агенти. Проблеми традиційні майже для всіх без винятку країн: конкуруючі фірми навперебій пропонують свої послуги. Не встигла людина випустити останній подих, як убитим горем близьким намагаються «втюхати» дорогі труни та нікому не потрібні аксесуари.

Непідйомні ціни на похорон породили в Німеччині і нову послугу. Із недавнього часу тут з'явилися фірми, що пропонують організацію похорону в рази дешевше. Такі посередники відвозять померлого у своєрідного перевалочного моргу, чекають, коли набереться ціла фура тіл (це може тривати по кілька місяців), а потім відвозять вантаж до сусідньої Чехії. Там кремація і подальше захоронення незрівнянно дешевші.

Інша проблема - з термінами. Поховати покійного за християнським звичаєм, тобто на третій день (чи тим більше за мусульманськими - до заходу сонця), - просто неможливо. Зазвичай з дня смерті до поховання проходить шість-вісім тижнів. Якщо дуже пощастить, то вдасться вкластися у два-три тижні. Справа в бюрократії: швидше зібрати всі потрібні документи й записатися на похорон не вийде. Вмирають всі, тому - в чергу!..

Румунія

Серджіу Грімальсчі, психосоціальний консультант

Крематоріїв у Румунії немає, тому ховають у труні на кладовищі або в склепах. Якщо кладовище центральне, у Бухаресті або в іншому великому місті, то місце коштує дорого, в середньому 3-3,5 тисячі євро, а то й дорожче. Багаті люблять люксові похорони. Одна моя знайома дізналася, що у неї рак, і хотіла подбати про гарну могилу заздалегідь - їй назвали таку суму, на яку можна було б купити кілька автомобілів. А щоб лежати на кладовищі Беллу, де покояться знаменитості, одних фінансів замало, потрібні ще й зв'язки. У маленьких містах дешевше, а в селі - взагалі безкоштовно. Зате купив раз, і більше платити не потрібно. По-румунськи це так і називається - «вічне місце».

Місце на кладовищі можна перепродати, якщо, наприклад, сім'я виїжджає з регіону. Так вчиняють деякі бідняки, тому що за ділянку можна отримати добрі гроші. А наступні покоління, щоб не купувати землю, ховають «поверхами». Останки небіжчика викопують, поглиблюють могилу, роблять перепоховання, а потім накривають плитою і кладуть зверху наступного.

Якщо родичі перестали ходити на могилу, адміністрація кладовища її згодом усуває і продає іншим. Так звільняється місце. У сільській місцевості, де у багатьох сімей достатньо землі (буває, що по сім гектарів), не ховають на кладовищі, а на своїй ділянці, де-небудь на віддалі, під дубом.

Бразилія

Евеліна Гессе, публіцист

Самі похорони обходяться в суму від 100 до 4 тисяч євро, в залежності від якості труни та інших аксесуарів. Якщо грошей немає, то поховають покійного безкоштовно, - за рахунок держави. Сім'ї потрібно просто заявити, що доходи не дають змоги оплатити похорон. Так відбувається в кожному четвертому випадку. Інший варіант для малозабезпечених - оплатити похорон з відтермінуванням платежу..

Місце на кладовищі коштує приблизно 45 євро за квадратний метр на три роки, у колумбарії - 131 євро на п'ять років. У великих містах ціни трохи вищі, у дрібних - трохи нижчі. Через три року за землю знову потрібно сплатити або діставати рештки і передавати до спеціальної усипальниці. Якщо до останків нікому немає діла, то їх після закінчення цього строку відправлять до загальної усипальниці.

Якщо кладовище переповнене, то адміністрація сама може через три роки попросити «звільнити приміщення». Також через три роки родичі першого ступеня споріднення можуть вимагати ексгумацію тіла для перепоховання в іншому місці або задля кремації.

У Сан-Паулу діє такий закон: якщо людина заповідала свої органи на трансплантацію, то його сім'ї не потрібно буде сплачувати певні податки й рахунки, пов'язані з його смертю.

Престижних кладовищ немає. Для заможних людей важливіше, щоб члени сім'ї були поховані на одній ділянці. Багаті часто купують цю землю заздалегідь. Зазвичай вибирають чи то кладовище, яке розташоване неподалік від місця, де жив покійний, або зупиняються на тому, де поховані інші члени сім'ї. Якщо у померлого були особливі побажання щодо свого похорону (наприклад, розвіяти попіл над озером Тітікака в Перу), то це по можливості враховується.

Норвегія

Андрій Михайлов, економіст

У Норвегії місця на кладовищі розподіляє церква. Місце поховання залежить від того, до якого приходу належала людина і де вона проживала. Якщо раптом сім'я хоче в могилу у недозволеному місці, а там місця обмежені, потрібно відправляти до церкви спеціальний запит. За життя норвежці платять церковний податок – це 2 відсотки від зарплати, тому витрати на оформлення документів не дуже великі.

Церемонія похорону обходиться від 2 тисяч євро. Саме місце на кладовищі купується на двадцять років. Але родичам потрібно оплачувати догляд за могилою. Послуги садівника коштують від 100 євро на рік. Через двадцять років договір можна продовжити (це приблизно 100 євро на рік), інакше місце відберуть. До речі, місце на кладовищі можна зарезервувати для себе і за життя, це також коштує близько 100 євро на рік. Тримати вільну могилу можна не довше двадцяти років. Якщо у покійного не залишилося родичів або той жив на соціальну допомогу, держава візьме на себе всі витрати на похорони, включаючи й прощальну церемонію.

Фінляндія

Ганна Грачова, журналіст

У Фінляндії дві державні релігії - лютеранство і православ'я. Якщо покійний був парафіянином, то його поховають на діючому кладовищі - лютеранському або православному, - там, де є місця. Піти в обхід цього правила і домовитися про місце там, де хочуть родичі, не вийде: у Фінляндії з хабарами аж ніяк! Всі парафіяни платять податок на церкву - 1,75 відсотка від зарплати на рік, - тому їх відспівують безкоштовно. Як правило, в цій же церкві влаштовуються й поминки. Це може бути просто кава й булочки, а може й цілий стіл, як у слов’ян. Кількість страв залежить від того, скільки було грошей у покійного. Цікаво, що родичі нічого не платять за похорон, все оплачується зі заощаджень померлого. Якщо у покійного не було таких коштів, тоді допомагає держава, і на похорон виділяється помічник-організатор. Родичі за свої гроші набувають лише букети на могилу.

Людину ховають тільки після висновку лікаря. Православні намагаються поховати на третій день, так як труну в церкві відкривають для відспівування. Лютерани іноді ховають навіть через місяць-півтора (чекають, поки з'їдуться всі родичі, щоб всім все було зручно). Труну для прощання за таких обставин, зрозуміло, не відкривають.

Знову ж таки, якщо померлий був прихожанином церкви, могилу викопають безкоштовно. Якщо був атеїстом, то доведеться цю послугу оплатити. У невеликих містах це коштує 250 євро за два місця на 25 років. Взагалі ж організацією похорону займаються, як і скрізь, спеціальні бюро. Частіше всього стандартний комплект коштує від 750 до 5 тисяч євро.

Окрема стаття витрат - це оголошення в газеті. Воно коштує від 240 до 2 тисяч євро. І це не просто примха родичів. Така публікація має юридичну силу, у ній вказана дата смерті. Протягом шести місяців з дня смерті всі, у кого є майнові претензії до померлого (борги, спори, судові розгляди), можуть заявити про них нотаріусу, щоб після закінчення цього терміну, коли буде відкриватися справа про спадщину, борги померлого погасили зі спадщини.

Грузія

Евеліна Ментешашвілі-В’язовська, журналіст

У Тбілісі є 26 відомчих кладовищ. Якщо в сім'ї немає родинної усипальниці, то потрібно звертатися до міської адміністрації. Адміністрація виділить місце, яке потрібно буде купити. Таке відомче місце і самі похорони обійдуться в 250 ларі (це приблизно 125 євро). Через п'ятнадцять років з дозволу санітарної служби тут можна буде здійснити нове поховання. Якщо померлий належав до категорії «соціально незахищених осіб», то всі витрати на його похорони бере на себе мерія. Крематоріїв у Грузії поки що немає, бо православна церква проти кремації.

Але є й дорогі кладовища. Ціна за місце там починається від тисячі ларі (500 євро). На таких похоронах зазвичай влаштовують багаті поминки, і це окрема й велика стаття витрат, адже запрошують на них 150 осіб, не менше.

У моєї знайомої, власниці овочевого кіоску, помер свекор. Вони приїхали до Тбілісі з західної Грузії, там прийнято влаштовувати весілля і поминки на широку ногу - такий звичай. Вона влізла в борги і справляє поминки на 600 осіб! Каже, на це пішло 10 тисяч доларів. І це не враховуючи ритуальних послуг і надгробку. Потім через борги жінці довелося продати квартиру. Вона дуже розраховувала на грошові внески друзів і родичів. (У нас прийнято надавати матеріальну допомогу родині покійного.) Але, як не дивно, вона не змогла зібрати достатньої суми. Дивно, тому що грошей зазвичай набирається стільки, що залишається на організацію сороковин. У підсумку ця жінка продає зараз і свою крамницю.

Ізраїль

Лія Гельдман, редактор порталу Beinisrael

Всі похорони в Ізраїлі організовуються через релігійний інститут, причому в законодавчому порядку і на державному рівні. Займаємося ними Хеврат Кадиша (з івриту «хевра» - «компанія», «кадиш» - молитва за померлим). Вони посіли таке місце, що всі змушені звертатися до них, - навіть не знаю, чи є інші компанії які займаються похоронами. Керують Хеврат Кадиша релігійні радикали - у них навіть сайт не працює по суботах (в Шаббат). На жаль, вони створили корупційну систему, чим ще раз дали привід світським верствам населення себе ненавидіти і називати «охлей хінам» - «ті, хто їдять безкоштовно», за рахунок інших громадян, податків, держави тощо. Наприклад, вони роблять вигідні пропозиції для членів подружжя, котрі ховають своїх коханих: «Купіть собі землю поруч з чоловіком, а ми вам за це зробимо знижку». Тіло небіжчика в Ізраїлі не піддають кремації, бо це не єврейський обряд. Задля проведення обряду похорону потрібна присутність на церемонії семи дорослих чоловіків. І далі все за єврейськими традиціями: сім днів повної жалоби, сорок днів поминок тощо.

Вартість похорон становить близько 1,5-2 тисяч доларів. З них 200 доларів - вартість послуг Хеврат Кадиша, близько 1 400-1 500 доларів - пам'ятник (частина цієї суми часто покриває обов'язкова цивільна страховка), далі 50 доларів на молитву рабину на кладовищі, ще 30 могильнику і 15 за поминальну молитву через місяць…

Підготувала Настя Красільнікова